English
A Truly Free Man Wants Freedom for All
In the Pentateuch (the first five books of the Bible that tell about the exodus from Egypt and the rise of the people) the Lord dozens of times, again and again repeats to the biblical Jews: take care of your slaves and strangers, for you were slaves and strangers in the land of Egypt.
The idea is crystal clear: you yourselves were slaves and strangers, you know all the pain and suffering, you experienced them yourself — therefore, remembering this pain, you have to take care of those who are experiencing it now. Do not hurt others the way you were hurt yourselves. Alleviate the pain with care and compassion.
Ukrainians have experienced unspeakable tragedies in the 20th century and are experiencing one in the present. Aggression, Terror-Famine, destruction of culture, a great war in which Ukraine had no chance to gain independence, squeezed between two bloody empires, mass exiles, russification, another great war…
All this should have made us sensitive to someone else’s similar grief. The Almighty could have told us: take care of the enslaved and russified peoples, for you were enslaved and russified yourself in the soviet land.
And yes, we are sensitive and compassionate. But not all of us! Too many people believe that the suffering they endured entitles them to despise those who are now in a similar position. We were slaves, so we despise those who are slaves now. We were russified, so we despise those who are russified now. We were killed in imperial wars, so we despise those who are being forced into such wars now. We were oppressed by an authoritarian regime, so we despise those who are under an authoritarian regime now.
The former slave says: now I am free, I have won my freedom, so I am superior to those who have not won their freedom yet.
There are two answers to this: a biblical and a geopolitical one. Whichever you prefer.
The Lord says to the slaves who are now free: well done, you have courageously escaped from the land of Egypt, but do not forget that I brought you out of there. You would not have done it on your own, you would be completely russified (crossed out) Egyptized by now, despite the freedom-loving aspirations and efforts of your active minority. I created the conditions under which your exodus was possible. So do not get too proud and remember: you were slaves in the land of Egypt, so take care of those who are slaves now.
The geopolitical response takes us back to 1918–1920, when all the peoples of Eastern Europe became free because they were supported by other states of the world. Ukrainians did not receive such support due to a number of reasons, which Yaroslav Hrytsak examines in detail in his Essays in Ukrainian History. If we had been supported then, the history of the 20th century would have been different. On the other hand, in 1991, we were supported, and we became free. — Today, the fate of the currently enslaved peoples depends on the support of other states. The further course of history and whether there will be another war depends on our stance.
Individuals’ attitudes depend on the scale of our solidarity circle (to find out more about this concept, first introduced by Christian Welzel, co-author of the World Values Survey, see the book Bildung) rather than on their level of empathy (the depth of the ability to sympathize). Our circle of solidarity can include only our own Ego, or only our family, or only our community, or our nation, or the entire civilization to which we belong, or the whole of humanity. Expansion of the circles of solidarity is well familiar to all who have studied models of vertical human development, such as integral dynamics.
Does the circle of solidarity of a once oppressed and now free nation include other peoples who are oppressed now?
You can have your own answer to this, and the Lord has his, repeating dozens of times: take care of slaves and strangers, because you were slaves and strangers yourself relatively recently by historical standards.
A former slave who received freedom without squeezing slavery out of himself does not dream of freedom for others and maybe even deep in his heart dreams of becoming a slave owner. A truly free man wants freedom for all.
For our Freedom and yours.
Written on: 26.10.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 16.02.2023
Author: Valerii Pekar
Translator (from Ukrainian to English): Halyna Bezukh
Illustrator: Max Palenko
Copy Editor: Yuliia Moroz
Proofreader: Tetiana Vorobtsova
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Original language: Ukrainian
Translation language: English
Українська (Cyrillic)
Справді вільна людина хоче свободи для всіх
У П’ятикнижжі (перших п’яти книгах Біблії, що розповідають про вихід з Єгипту та формування народу) Всевишній десятки разів, знов і знов повторює біблійним євреям: піклуйтеся про рабів і приходьків, бо рабами й приходьками були ви в Землі єгипетській.
Це дуже зрозуміла ідея: ви самі були рабами й приходьками, вам знайомі весь той біль і страждання, ви пропустили їх крізь себе — і це вас зобов’язує, пам’ятаючи цей біль, піклуватися про тих, хто нині перебуває в такому самому становищі. Не завдавати іншим того болю, який переживали ви самі. Тамувати цей біль турботою та співчуттям.
Ми, українці, пережили невимовні трагедії у ХХ сторіччі й переживаємо в нинішньому. Агресія, Голодомор, знищення культури, велика війна, у якій Україна не мала шансів здобути незалежність, затиснена поміж двома кривавими імперіями, масові заслання, русифікація, знову велика війна…
Усе це мало б зробити нас чутливими до чужого аналогічного горя. Всевишній міг би сказати нам: піклуйтеся про поневолені й русифіковані народи, бо поневоленими й русифікованими були ви самі в Землі радянській.
І так, ми чутливі й співчутливі. Але не всі. Є значна частина народу, що вважає: перенесені страждання дають право зневажливо ставитися до тих, хто нині в аналогічному стані. Ми були рабами, тож зневажаємо тих, хто нині раб. Ми були русифікованими, тож зневажаємо тих, кого русифікують нині. Ми були знищувані на імперських війнах, тож зневажаємо тих, кого женуть на такі війни нині. Ми були пригноблені авторитарним режимом, тож зневажаємо тих, хто під авторитарним режимом нині.
Колишній раб каже: нині я звільнився, я виборов собі свободу, тож я вищий від тих, хто своєї свободи не виборов досі.
На це є дві відповіді: біблійна та геополітична. Кому яка більше до вподоби.
Рабам, що нині вільні, Всевишній каже: ви молодці, ви сміливо вийшли з Єгипту, але не забувайте, що це Я вас звідти вивів. Самі б ви не вийшли, а повністю б там русифікувалися (закреслено) єгиптизувалися, попри волелюбні прагнення й зусилля вашої активної меншості. Я створив умови, за яких ваш вихід був можливий. Тож не заносьтеся й пам’ятайте: рабами були ви в Землі єгипетській, тож піклуйтеся про таких, якими ви були тоді.
Геополітична відповідь повертає нас у 1918–1920-ті, коли всі народи Східної Європи стали вільними, бо їх підтримували інші держави світу. Українці не отримали такої підтримки з низки причин, які Ярослав Грицак детально розглядає в «Нарисі історії України». Якби тоді нас підтримали, історія ХХ сторіччя була б іншою. А 1991 року нас підтримали й ми стали вільними. Так і сьогодні доля поневолених народів залежить від підтримки інших держав. Від нашої позиції залежить, куди піде історія та чи буде наступна війна.
Позиція кожної людини залежить не так від рівня емпатичності (глибини здатності до співчуття), як від масштабу кола нашої солідарності (більше про це поняття, яке вперше запровадив, здається, Крістіан Вельзел, співавтор «Світового дослідження цінностей», можна почитати в книжці «Більдунґ»). Наше коло солідарності може містити лише наше его, або ж лише нашу сім’ю, або ж лише нашу спільноту, або весь народ, або всю цивілізацію, до якої належимо, або все людство. Розширення кіл солідарності знайоме всім, хто вивчав моделі вертикального розвитку людини на кшталт інтегральної динаміки.
Чи містить для колишніх пригноблених, а нині вільних людей їхнє коло солідарності тих інших людей, що пригноблені нині?
Ви можете мати на це свій варіант відповіді, а Всевишній має свій, десятки разів повторюючи: піклуйтеся про рабів і приходьків, бо рабами й приходьками були ви самі порівняно нещодавно за історичними мірками.
Колишній раб, що дістав свободу, не вичавивши із себе рабства, згодом не мріє про свободу для інших, а може, навіть у глибині душі мріє стати рабовласником. Справді вільна людина хоче свободи для всіх.
За нашу і вашу свободу.
Текст написано: 26.10.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 16.02.2023
Автор: Валерій Пекар
Ілюстратор: Максим Паленко
Літературна редакторка і коректорка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
Spravdi vil’na lyudyna khoche svobody dlya vsikh
U P’yatyknyzhzhi (pershykh p’yaty knyhakh Bibliyi, shcho rozpovidayut’ pro vykhid z Yehyptu ta formuvannya narodu) Vsevyshniy desyatky raziv, znov i znov povtoryuye bibliynym yevreyam: pikluytesya pro rabiv i prykhod’kiv, bo rabamy y prykhod’kamy buly vy v Zemli yehypets’kiy.
Tse duzhe zrozumila ideya: vy sami buly rabamy y prykhod’kamy, vam znayomi ves’ toy bil’ i strazhdannya, vy propustyly yikh kriz’ sebe — i tse vas zobov’yazuye, pam’yatayuchy tsey bil’, pikluvatysya pro tykh, khto nyni perebuvaye v takomu samomu stanovyshchi. Ne zavdavaty inshym toho bolyu, yakyy perezhyvaly vy sami. Tamuvaty tsey bil’ turbotoyu ta spivchuttyam.
My, ukrayintsi, perezhyly nevymovni trahediyi u ХХ storichchi y perezhyvayemo v nynishn’omu. Ahresiya, Holodomor, znyshchennya kul’tury, velyka viyna, u yakiy Ukrayina ne mala shansiv zdobuty nezalezhnist’, zatysnena pomizh dvoma kryvavymy imperiyamy, masovi zaslannya, rusyfikatsiya, znovu velyka viyna…
Use tse malo b zrobyty nas chutlyvymy do chuzhoho analohichnoho horya. Vsevyshniy mih by skazaty nam: pikluytesya pro ponevoleni y rusyfikovani narody, bo ponevolenymy y rusyfikovanymy buly vy sami v Zemli radyans’kiy.
I tak, my chutlyvi y spivchutlyvi. Ale ne vsi. Ye znachna chastyna narodu, shcho vvazhaye: pereneseni strazhdannya dayut’ pravo znevazhlyvo stavytysya do tykh, khto nyni v analohichnomu stani. My buly rabamy, tozh znevazhayemo tykh, khto nyni rab. My buly rusyfikovanymy, tozh znevazhayemo tykh, koho rusyfikuyut’ nyni. My buly znyshchuvani na impers’kykh viynakh, tozh znevazhayemo tykh, koho zhenut’ na taki viyny nyni. My buly pryhnobleni avtorytarnym rezhymom, tozh znevazhayemo tykh, khto pid avtorytarnym rezhymom nyni.
Kolyshniy rab kazhe: nyni ya zvil’nyvsya, ya vyborov sobi svobodu, tozh ya vyshchyy vid tykh, khto svoyeyi svobody ne vyborov dosi.
Na tse ye dvi vidpovidi: bibliyna ta heopolitychna. Komu yaka bil’she do vpodoby.
Rabam, shcho nyni vil’ni, Vsevyshniy kazhe: vy molodtsi, vy smilyvo vyyshly z Yehyptu, ale ne zabuvayte, shcho tse Ya vas zvidty vyviv. Sami b vy ne vyyshly, a povnistyu b tam rusyfikuvalysya (zakresleno) yehyptyzuvalysya, popry volelyubni prahnennya y zusyllya vashoyi aktyvnoyi menshosti. Ya stvoryv umovy, za yakykh vash vykhid buv mozhlyvyy. Tozh ne zanos’tesya y pam’yatayte: rabamy buly vy v Zemli yehypets’kiy, tozh pikluytesya pro takykh, yakymy vy buly todi.
Heopolitychna vidpovid’ povertaye nas u 1918–1920-ti, koly vsi narody Skhidnoyi Yevropy staly vil’nymy, bo yikh pidtrymuvaly inshi derzhavy svitu. Ukrayintsi ne otrymaly takoyi pidtrymky z nyzky prychyn, yaki Yaroslav Hrytsak detal’no rozhlyadaye v «Narysi istoriyi Ukrayiny». Yakby todi nas pidtrymaly, istoriya ХХ storichchya bula b inshoyu. A 1991 roku nas pidtrymaly y my staly vil’nymy. Tak i s’ohodni dolya ponevolenykh narodiv zalezhyt’ vid pidtrymky inshykh derzhav. Vid nashoyi pozytsiyi zalezhyt’, kudy pide istoriya ta chy bude nastupna viyna.
Pozytsiya kozhnoyi lyudyny zalezhyt’ ne tak vid rivnya empatychnosti (hlybyny zdatnosti do spivchuttya), yak vid masshtabu kola nashoyi solidarnosti (bil’she pro tse ponyattya, yake vpershe zaprovadyv, zdayet’sya, Christian Welzel, spivavtor «Svitovoho doslidzhennya tsinnostey», mozhna pochytaty v knyzhtsi «Bil’dung»). Nashe kolo solidarnosti mozhe mistyty lyshe nashe eho, abo zh lyshe nashu sim’yu, abo zh lyshe nashu spil’notu, abo ves’ narod, abo vsyu tsyvilizatsiyu, do yakoyi nalezhymo, abo vse lyudstvo. Rozshyrennya kil solidarnosti znayome vsim, khto vyvchav modeli vertykal’noho rozvytku lyudyny na kshtalt intehral’noyi dynamiky.
Chy mistyt’ dlya kolyshnikh pryhnoblenykh, a nyni vil’nykh lyudey yikhnye kolo solidarnosti tykh inshykh lyudey, shcho pryhnobleni nyni?
Vy mozhete maty na tse sviy variant vidpovidi, a Vsevyshniy maye sviy, desyatky raziv povtoryuyuchy: pikluytesya pro rabiv i prykhod’kiv, bo rabamy y prykhod’kamy buly vy sami porivnyano neshchodavno za istorychnymy mirkamy.
Kolyshniy rab, shcho distav svobodu, ne vychavyvshy iz sebe rabstva, zhodom ne mriye pro svobodu dlya inshykh, a mozhe, navit’ u hlybyni dushi mriye staty rabovlasnykom. Spravdi vil’na lyudyna khoche svobody dlya vsikh.
Za nashu i vashu svobodu.
