Menu
© Cultural Hub © Illustration: plasticine panel by Olga Protasova
"World peace cannot be safeguarded without the making of creative efforts proportionate to the dangers which threaten it."
These are the words the “Schuman Declaration” starts with. In 1950 peace between France and Germany meant peace in Europe. It was a powerful creative solution for that time — to combine the coal and steel markets of the two countries that had been competing for a period of time, right after the end of World War II, in the industrial age.
Let us recall the authors of the architecture of modern Europe:
Robert Schuman, Étienne Hirsch, Paul Reuter, Jean Monnet
While Europe was gradually outlining the boundaries of its own political world in the format of the Council of Europe and the European Union, wars did not stop in the global world. Neither the UN nor any other intercultural (inter-national, inter-country, cross-cultural) association managed to become creative enough to suggest and introduce a solution proportionate to the global threats. We also realise our — Ukrainian — responsibility for further transformation of joint institutions of mankind, that is why we leave this paragraph here.
Since February 24, 2022 another stage of the war of the terrorist state “russian federation” [so-called because it is not a real federation. Here and afterward in the text we use “rf” or historically correct name “muscovites”] against Ukraine and the democratic world, against civilization on the territory of Ukraine has come to be the “war in Europe”. No matter how stable the picture of the reality of European peace appeared to be, no matter how great the effort had already been taken to implement it, Europe woke up to the reality which it had been trying to avoid over all the previous decades.
Even the previous wars of the “rf” against Moldova, the Chechen Republic of Ichkeria, Sakartvelo, in the Balkans, and in Syria did not produce the impression of being a threat sufficiently dangerous to European peace. Was it that Europe did not feel vulnerable, or were the wars “not European enough”?
Ukrainians definitely did identify this full-scale war as the European fight. The fight for the civilization values, for our vision of how it is to be Europe. Coal and steel we have had enough of are no longer so important for the EU membership, but a whole range of specific legal, economic, or cultural categories has been added to the list of conditions. And while the first two categories can be formally verified, cultural self-identification constitutes an exclusively moral category.
The “rf” is trying to impose its version of reality through genocide, terror, lies, propaganda, and Ukrainians are opposing this aggression in the physical, information, and cultural battlefields.
This war — all the horrors of which we observe daily and in detail on our smartphones — is a strict reminder for the civilised world that freedom, democracy, truth, law are not something that should be taken for granted. They need to be chosen every day, in our minds, in local policy, in the principles of global order. And Ukrainians are now articulating these principles at the cost of their lives.
“Wars.Ukrainians.Humanity: Facts —> Flash essays —> Values” are the flashes of stories of Ukrainians about the values we are fighting for, told by ourselves. Via the essays that you read in our media, you get the understanding of why one should go together with Ukrainians towards the victory over the “rf”, what this victory looks like, and why our fight is common for the whole mankind, and not just “a local war”.
Even when we restore the borders of the sovereign country, when the hostilities on the Ukrainian territory are stopped, when we build new cities and rebuild the destroyed ones, we will keep undertaking the responsibility, advocating freedoms, innovations, environmental relations, appreciating high social culture, practising ethics, and staying in creation. And the threats posed to the civilised world will not disappear — the war of senses, information war, war with the “shadow of the civilization” [Vakhtang Kebuladze—Volodymyr Yermolenko, Kult podcast, 2022], war against evil is here for quite a time.
And as long as we have ongoing wars on the planet, we continue being warriors and do not allow any neutrality, fatigue, and indifference. We keep differentiating between enemies and friends, keep building a caring society as opposed to an indifferent one [Сaring society vs Іndifferent society. Julia Ovcharenko—Chris Keulemans—Demyan Om, Bohmian Dialogue, March 2023]
Of primary importance here is knowledge of historical truth and perception of history not as Past, but as Present Continuous.
The Cultural Hub NGO as a community of intellectuals chooses the fight via Word, Logos [λόγος]. In these flash essays we strive to catch, fix the senses developed by the peoples of Ukraine and the world — the senses for the sake of which we will keep living after the victory.
Authors of the programme and programme directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv Slavitski.
Text authors: Iryna Vikyrchak, Svitlana Stretovych, Tania Kasyan, Anton Tsivatyi, Mychailo Wynnyckyj, Valerii Pekar, Olena Stiazhkina, Oksana Stomina, Volodymyr Yermolenko, Taras Prokhasko, Alona Karavai, Serhii Zhadan.
Along with the essays by professional writers, some stories written by juniors have been published — those written by the authors of the literary contest of the Art Arsenal “Antytvir” — Anastasiia Klymenko, Viktoriia Deyko, Diana Razumova, Polina Karpova, Kateryna Belytska, Dominika Doktor, Sofiia Turchenko, Daria Kryvets, Sofiia Voskoboynyk, Viktoriia Stasko, Mykyta Pymonov, and Mariia Shlyk.
The authors of the English translation are Hanna Leliv, Svitlana Bregman, Halyna Pekhnyk, Halyna Bezukh.
The authors of the German translation are Khrystyna Nazarkevych, Nataliya Shymon, and Bohdan Velhan.
The authors of illustrations are Viktoriya Boyko, Anastasiya Haydayenko, Maksym Palenko, Olga Protasova, Сhrystyna Katrakis.
Content editor — Maryna Korchaka.
Designer — Volodymyr Terekhov.
In October-November 2022 curators Julia Ovcharenko and Demyan Om presented the programme Wars.Ukrainians.Humanity through a multimedia interactive installation “The workspace of the Ukrainian author at war” at the group exhibition Bunker22 (Der Rieber Atom-Bunker 1961, Hemau, Germany). The installation was complemented by a playlist of outstanding classical Ukrainian composers of the 19th-20th century, specially created on the basis of a private collection and jointly with Stefan Hlouschko, Canada and by the 2020 chess composition by Mikhailo Marandyuk, a phenomenal grandmaster for chess composition from Ukraine who hit the record with his ten gold and two silver medals at the World Championship of Chess Composition.
Curators of the exhibition from ВВК were Georg Tassev and Tone Schmid. German artists involved were Antonia Gruber, Sabine Laufer, Tone Schmid, Renato Rill, Josef Rödl, Veronika Schneider, Konstantin Svechtarov. Review of the photographer Jamal Stefanie Khalil.
Rubrics | Narratives
The rubrics of flash essays help determine in what direction we are moving with our thoughts or what narrative we are creating and addressing to readers. The rubrics/narratives include the following ones:
The letter from programme directors Julia Ovcharenko and Demyan Om
What strengthens the programme «Wars.Ukrainians.Humanity»
I.
Philosophy. Social anthropology. Psychology.
The Cultural Hub NGO keeps performing daily in-depth monitoring of English-language media and forums, Ukrainian media, trends in social media.
Columns, comments, weak signals, conflicts and their subsiding, conflicts and their resolution, new names in art, new leaders, old names, small group transformations, large group transformations, mistakes of opinion leaders, work on opinion leaders’ mistakes, lessons mentioned, lessons learnt, repetition of lessons…
We know the news; however, we study not the news but the reaction of people to the news and the consequences of the reaction. Thousands of materials every month that enable us to formulate the inquiries (from communities, and sometimes — the society) for the narratives more accurately. Sometimes anticipating the inquiry, and sometimes — responding to it.
Finding global in the local.
II.
Simultaneously, the Cultural Hub NGO works with narratives in the format of weekly Bohmian Dialogues with scientists, writers, philosophers, and thinkers from different countries. In that way rubrics are developed. And in parallel, we also write long essays.
Finding global in the local.
III.
At the same time, our editorial board works with historians-archivists — in that way we find the facts of Ukrainian history that will be published after editing/translation into English and Ukrainian.
Finding global in the local.
IV.
In parallel, in the format of long dialogues with the participants of the Philosophical Garden programme, we formulate new complex questions for the society.
And again, we are looking for the global in the local.
Such activity brings our victory closer. Such work gives us power and understanding for the long path towards victory. This war will last long since there are other wars on the planet, and it would not be fair to win just in one of them while others go on. “For our and your freedom”.
Only such activity enables us not to lose, but to grasp, to fix the senses developed by the political nations of Ukraine and the world — the senses for the sake of which we will keep living after the victory. And right, this work helps us win.
Julia Ovcharenko, Demyan Om Dyakiv Slavitski
Kyiv Ukraine, 01 March 2022
***
The rule of “disrespect for criminals” vs. the rule “of neutral tone of voice”
“russia’s” war against Ukraine has introduced its amendments into the Ukrainian spelling system. We, the Cultural Hub team, consider it expedient to write russia, the rf, rashism, putin, lavrov, stalin, lenin, lukashenko, moscow, belarus and other similar names with a small latter, in italics. Since these political formations, surnames, and phenomena do not deserve being capitalised. But they should be in the focus of the readers’ attention, for the reader to know about the people responsible for the war crimes against civilians.
We did not respond to these words in the essays written by our authors if they were of a different opinion, particularly in the process of creation of flash essays for English-speaking readers. Since April 2023 we have started applying this rule to any texts in any language. We are deeply convinced that the “journalistic rule of neutral tone of voice” cannot be applied by us in times of mass atrocities and crimes against humanity.
During the war we consider such “neutrality” to be equal to indifference. Either Logos is transformed (via our actions since we, writers, consciously transform knowledge using new words) — and then it protects democracy (which, let us remind you, each and every one of us should be advocating on a daily basis) — or, otherwise, criminals will make use of our “neutrality” and our attention. And that is exactly what they aspire.
We start expanding this editorial “rule of small letters” or the “rule of disrespect for criminals” onto all the words related to evil, like criminal activity, terrorism, war criminals, names and surnames of all rapists, murderers, torturers in the history of mankind — realising the complexity of this perception within the framework of modern historical tradition of the “Western civilization” — which is different in each country. Thus, our rule is valid for any military commanders of the attackers, any political figures of the aggressor states active in those periods, any intellectuals who justify the actions of such politicians. And right, we are ready to open discourse in that way to prevent any indifference in the society.
“Pathological persons or behaviour —> small letters. Children should not study the history of those names. Adults should not pay attention to them on a par with geniuses and inventors. These names are for later — for studying in a strictly professional environment of forensic lawyers, historians, anthropologists. These names are not for general encyclopaedias, but for special textbooks of the future.”
***
All the programmes of the Cultural Hub are implemented thanks to the power and defence capacity of the Armed Forces of Ukraine, thanks to the will, professional and financial involvement of our members and new institutional partners since 2022: the European Cultural Foundation, MitOst e.V., BBK Landesverband Bayern e.V., Kyiv Biennale.
We are also particularly grateful to all our colleagues — cultural diplomats — with whom we are not yet acquainted personally, but the impact of whose activity we already feel and appreciate.
The programme “Wars.Ukrainians.Humanity” has been created by joint effort and with the financial support of the institution’s members of the Cultural Business Education Hub, the European Cultural Foundation, and the Regensburg Art and Culture Support Group from the Professional Association of Artists of Lower Bavaria/Upper Palatinate [Förderkreis Kunst und Kultur Regensburg e.V. des Berufsverbandes Bildender Künstlerinnen und Künstler Niederbayern/Oberpfalz e.V.]
Open letter from André Wilkens, director of European Cultural Foundation:
WHAT CAN CULTURE DO IN TIMES OF WAR?
Only a few months ago this question would have sounded totally out of place in the editorial of Common Ground, the Annual Magazine of the European Cultural Foundation. But since 24 February 2022 we have war in Europe and this question has occupied our minds and determined our work and the work of our partners and friends.
In recent years, it became fashionable for politicians and public intellectuals to wonder about the purpose and the future of the European project. Apparently, we had lost it, the sense of purpose. Monnet and Schuman’s narrative of European peace and solidarity, they argued, was no longer relevant and was no longer understood by young people. Reflection groups on the new narrative for Europe were set up, conferences on the future of Europe were organised. And while we took peace in Europe for granted others prepared for war.
Now war is no longer a distant memory. putin has brutally reminded us that the founding narrative of the European Union is as relevant today as it was 75 years ago. We no longer have the luxury to ponder what Europe is about. We must concentrate on the essential and pursue a European peace narrative as seriously and creatively as the founding fathers of the European project did.
The European Cultural Foundation was created in 1954 to grow a European sentiment, a European sense of belonging, a European culture of solidarity, by supporting cultural initiatives that let people share, experience and imagine Europe. Our founders envisioned a united Europe where citizens feel proudly European, a place where they can live, express themselves, work and dream freely, in diversity and harmony. This mission is as urgent now as it was in 1954.
As you will read in the chapter on the European sentiment compass, we currently seem to be on a European sentiment high. The war in Ukraine unites us. We should be happy that our mission currently has a good run. But of course, we cannot be happy if it takes a war to make Europeans feel European. There must be and there are other ways to feel European. What can culture do?
Artists and cultural figures are drivers of change. They give hope in times of war and anxiety. They provide resistance against dic- tators and lies, they keep the connection across polarised lines, they imagine a better Europe beyond war, spheres of influence, polarisation and simplistic talk of growth rates. They can help save Europe from nostalgia for 20th-century nationalism. Investing in arts and culture in times like these is an investment in our common futures.
Culture creates European experiences. Shared experiences create a sense of belonging, a European sense of purpose, separate from big EU declarations, reflection groups and fancy conferences.
Common experiences build peace and solidarity, and they should be open to all people of Europe.
Artists, cultural workers and heritage professionals not only in Ukraine, but elsewhere in Europe and even in Russia itself, were among the most forceful voices to warn against the Russian aggression, condemn it, call for defiance and resistance, often at the risk of their own lives.
There has been much support for Ukraine, economic, military, humanitarian. But this is not enough. Throughout times of crises, culture has been inspirational and vital to our everyday lives. It has provided hope, strength and resilience. We need to build on the capacity of culture to heal, bring communities together and imagine a way forward. Two days after the start of the war, the European Cultural Foundation launched the Culture of Solidarity Fund | Ukraine edition as a rapid response to support cross-border cultural initiatives of solidarity with Ukraine and all those who oppose the Putin war.
In this year’s Common Ground you will read about European solidarity, then and now, in and with Ukraine. You will find reflections on Europe’s histories and European futures. There are policy suggestions on how to make culture pivotal in European strategic thinking, policy making and budgeting. Clubbers write about night culture as a place of European belonging and there are one, two, three, four photo essays. And more. In this magazine you will find stories of an imperfect Europe, a Europe in development, a Europe driven by arts and culture in more ways than we often appreciate.
André Wilkens
09 May 2022
In the introductory column to Common Ground, the Annual Magazine by the European Cultural Foundation.
© Cultural Hub. 2022/23 Ukraine
© Cultural Hub © Illustration: plasticine panel by Olga Protasova
"Неможливо забезпечити мир у світі без докладання творчих зусиль, пропорційних до загроз, які перед ним постають."
Цими словами починається “Декларація Шумана”. 1950 року мир між Францією та Німеччиною означав мир в Європі. Поєднати ринки вугілля та сталі двох країн, що здавна конкурували, одразу після завершення Другої Світової Війни, в індустріальну епоху – потужне креативне рішення для свого часу.
Нагадаємо тут авторів архітектури сучасної Європи:
Роберт Шуман, Етьєн Хірш, Поль Ройтер, Жан Моне
Поки Європа поволі окреслювала межі власного політичного світу у форматі Ради Європи та Європейського Союзу, у світі глобальному війни не припинялися. Ні ООН, ні інше міжкультурне (міжнародне, міжкраїнне, інтернаціональне, крос-культурне) об’єднання все ще не змогли стати достатньо креативними, щоб запропонувати і впровадити рішення, пропорційне до світових загроз. Ми розуміємо і нашу — Українську — відповідальність за подальшу трансформацію спільних інституцій людства, для того залишаємо цей абзац тут.
З 24 лютого 2022 року черговий етап війни країни-терориста “рф” проти України та демократичного світу, проти цивілізації на території України став “війною в Європі”. Якою б стабільною не здавалася картина реальності Європейського миру донині, якими б великими не були зусилля, вже докладені до її реалізації, Європа прокинулася у дійсності, якої всі попередні десятиліття намагалася уникнути.
Навіть попередні війни “рф” проти Молдови, проти Чеченської Республіки Ічкерії, проти Сакартвело, на Балканах та в Сирії не справляли враження достатньо небезпечної загрози для Європейського миру. Чи то Європа відчувала себе невразливою, чи то війни були “недостатньо Європейськими”?
Українці ж точно ідентифікували для себе цю широкомасштабну війну як боротьбу Європейську. За цивілізаційні цінності, за своє бачення, як бути Європою. Вугілля і сталь, яких ми мали вдосталь, вже не є настільки значущими для членства у ЄС, а до переліку умов додано цілий ряд конкретних правових, економічних чи культурних категорій. І якщо перші дві категорії можна перевірити формально, то культурна самоідентифікація — це виключно моральна категорія.
“російська федерація” намагається геноцидом, терором, брехнею, пропагандою нав’язати свою версію реальності, а Українці протистоять цій агресії на фізичному, інформаційному та культурному полях битви.
Ця війна — усі жахи якої щоденно і детально спостерігаємо у смартфонах — є суворим нагадуванням цивілізованому світу, що свобода, демократія, правда, закон не є даністю. Їх потрібно обирати щодня, у своїй свідомості, у місцевій політиці, у принципах глобального світового порядку. І Українці зараз артикулюють ці основи, сплачуючи за них життям.
«Війни.Українці.Людство.Людяність: Факти —> Флеш-есеї —> Цінності» – це спалахи (флеш) історій Українців про цінності, за які ми боремося, розказані нами самими. Через нариси, які ви читаєте в нашому медіа, ви отримуєте розуміння, чому треба йти з Українцями до перемоги над “рф”, як саме ця перемога виглядає і чому наша боротьба є спільною для всього людства, а не “локальною війною”.
Навіть коли ми відновимо кордони суверенної країни, коли воєнні дії на території України припиняться, коли побудуємо нові та відбудуємо зруйновані міста, ми продовжимо брати відповідальність, відстоювати свободи, інновації, екологічні відносини, цінувати високу суспільну культуру, практикувати етику, перебувати у творенні. А загрози цивілізованому світу не зникнуть — війна сенсів, інформаційна війна, війна з “тінню цивілізації” [Вахтанг Кебуладзе—Володимир Єрмоленко, Kult podcast, 2022], війна проти зла – надовго.
І доки йдуть ці війни на планеті, ми продовжуємо бути воїнами, і не допускаємо нейтральності, втоми й байдужості. Ми продовжуємо відрізняти ворога від друга, продовжуємо будувати дбайливе суспільство напротивагу байдужому суспільству [Сaring society vs Іndifferent society. Юлія Овчаренко—Кріс Кьолеманс—Дем’ян Ом, Бомівський Діалог, березень 2023]
Першочергову роль тут грає знання історичної правди та бачення історії не як Минулого Часу, а як Теперішнього Тривалого Часу.
Культурний Хаб як спільнота інтелектуалів обирає боротьбу через Слово, Логос [λόγος]. В цих флеш-есеях ми прагнемо спіймати, зафіксувати сенси, які формують народи України та світу, — сенси, заради яких ми й житимемо після перемоги.
Автори програми та програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі.
Автор/ки текстів Ірина Вікирчак, Світлана Стретович, Таня Касьян, Антон Ціватий, Михайло Винницький, Валерій Пекар, Олена Стяжкіна, Оксана Стоміна, Володимир Єрмоленко, Тарас Прохасько, Альона Каравай, Сергій Жадан.
Поряд з есеями професійних письменниць та письменників опубліковані окремі оповідання юніорів — авторок/ів літературного конкурсу Мистецького Арсеналу “Антитвір” – Анастасії Клименко, Вікторії Дейко, Діани Разумової, Поліни Карпової, Катерини Белицької, Домініки Доктор, Софії Турченко, Дар’ї Кривець, Софії Воскобойник, Вікторії Стасько, Микити Пимонова та Марії Шлик.
Автор/ки Англійського перекладу Ганна Лелів, Світлана Брегман, Галина Пехник, Галина Безух.
Автор/ки Німецького перекладу Христина Назаркевич, Наталія Шимон та Богдан Вельган.
Автори/ки ілюстрацій Вікторія Бойко, Анастасія Гайдаєнко, Максим Паленко, Ольга Протасова, Христина Катракіс.
Контент-редакторка Марина Корчака.
Дизайнер Володимир Терехов.
У жовтні-листопаді 2022 року куратори Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом представили програму “Війни.Українці.Людяність.Людство” мультимедійною інтерактивною інсталяцією “Робоча кімната Українського автора у війні” на груповій виставці Bunker22 (Der Rieber Atom-Bunker 1961, Хемау, Німеччина). Інсталяцію довершили плейлист видатних класичних Українських композиторів XIX-XX cт., спеціально створений на базі приватної колекції та спільно зі Штефаном Глушком (Канада), та шахова композиція 2020 року від Михайла Марандюка, феноменального композиційного гросмейстера з України, якому належить рекорд із завоювання десяти золотих і двох срібних медалей на Чемпіонаті світу з шахової композиції.
Куратори виставки від ВВК Ґеорґ Тассев та Тоне Шмід. Німецькі митці Антоніа Ґрубер, Сабіне Лауфер, Тоне Шмід, Ренато Рілль, Йозеф Рьодль, Вероніка Шнайдер, Константин Швехтаров. Відгук фотографки Джамал Штефані Кхаліл.
Рубрики | Наративи
Рубрики флеш-есеїв допомагають визначити, у якому напрямку ми рухаємо думку або який наратив ми створюємо та адресуємо читачеві. Серед рубрик/наративів:
Лист від програмних директорів Юлії Овчаренко та Дем’яна Ом.
Що посилює програму «Війни.Українці. Людяність.Людство»
I.
Філософія. Соціальна антропологія. Психологія.
Культурний Хаб продовжує щоденний глибокий моніторинг Англомовних медіа та форумів, Українських медіа, тредів у соціальних мережах.
Колонки, коментарі, слабкі сигнали, конфлікти та їх згасання, конфлікти та їх вирішення, нові імена у мистецтві, нові лідери, старі імена, трансформації малих груп, трансформації великих груп, помилки лідерів думок, праця над помилками лідерів думок, уроки названі, уроки пройдені, повторення уроків…
Ми знаємо новини, але вивчаємо не новини, а реакцію людей на новини та наслідки реакцій. Тисячі матеріалів щомісяця, які дозволяють нам точніше формулювати запити (спільнот, з часом — суспільства) на наративи. Іноді випереджаючи запит, іноді відповідаючи на нього.
В локальному знаходимо глобальне.
II.
Водночас Культурний Хаб працює з наративами у форматі щотижневих Бомівських Діалогів із вченими, письменниками, філософами та мислителями з різних країн. Так формуються рубрики. І так паралельно пишемо великі есеї.
Шукаємо глобальне в локальному.
III.
Паралельно наша редакція працює з істориками-архівістами — так ми віднаходимо факти Української історії, які будуть опубліковані після редагування/перекладів на Англійську та Українську мови.
Знаходимо глобальне в локальному.
IV.
Паралельно у форматі довгих діалогів з учасниками програми Філософський Сад ми формулюємо нові складні питання для суспільства.
І знову у локальному шукаємо глобальне.
Така праця наближає перемогу. Така праця дає сили та розуміння для довгого шляху до перемоги. Ця війна надовго, бо ще є війни на планеті, і несправедливо перемогти тільки в одній з них, доки тривають інші. “За нашу і вашу свободу”.
Така праця єдино дає можливість не втратити, а спіймати, зафіксувати сенси, які формують політичні нації України та світу, — сенси, заради яких ми й житимемо після перемоги. І так, ся праця допомагає перемогти.
Юлія Овчаренко, Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Київ, Україна, 01 березня 2022
***
Правило “неповаги до злочинців” vs “Правило нейтрального tone of voice”
Війна “росії” проти України внесла свої корективи в Український правопис. Ми, команда Cultural Hub, вважаємо доцільним писати росія, рф, рашизм, путін, лавров, сталін, ленін, лукашенко, москва, білорусь і подібні імена та назви з малої літери, виділяючи їх курсивом. Тому що великої літери ці політичні утворення, прізвища та явища не гідні. При цьому вони мають бути в полі зору читача, щоб читач знав про відповідальних за воєнні злочини проти мирного населення.
Ми довго не редагували ці слова в есеях наших авторів, якщо вони вважали інакше, особливо під час створення флеш-есеїв для англомовного читача. З квітня 2023 ми починаємо застосовувати це правило до будь-яких текстів будь-якою мовою. Переконані, що “журналістське правило нейтрального tone of voice” не може бути нами застосоване під час масових вбивств і злочинів проти людяности.
Під час війни ми прирівнюємо таку “нейтральність” до байдужості. Або Логос трансформується (через наші дії, бо ми, письменники, свідомо трансформуємо знання, використовуючи нові слова) — і тоді захищає демократію (яку, нагадаємо, щоденного має відстоювати кожен і кожна з нас) — або злочинці користуються нашою “нейтральністю” і нашою увагою. Адже саме цього вони прагнуть.
Ми починаємо розширяти це редакційне “правило малих літер” або “правило неповаги до злочинців” на всі слова, пов’язані зі злом як таким, криміналом, тероризмом, військовими злочинцями, імена та прізвища всіх ґвалтівників, вбивць, катів у всій історії людства — розуміючи складність того, як до них ставиться сучасна історична традиція “Західної цивілізації” — в кожної країні по-різному. Таким чином, під наше правило потрапляють будь-які воєначальники нападників та окупаційних армій, будь-які політичні постаті цих періодів країн-агресорів, будь-які інтелектуали, які виправдовують дії таких політиків. І так, ми готові тим відкривати дискурс, бо так запобігаємо байдужості в суспільстві.
“Патологічні люди чи вчинки —> маленькі літери. Діти не повинні вивчати історію цих імен. Дорослі не повинні приділяти їм увагу нарівні з геніями та винахідниками. Ці імена, пізніше — для вивчення у строго професійному середовищі правників-криміналістів, істориків, антропологів. Ці імена — не для загальних енциклопедій, але для спеціальних підручників майбутнього.”
***
Всі програми Культурного Хабу реалізуються завдяки потужності та обороноздатності Збройних Сил України, через волю, професійну і фінансову участь наших мемберів та нових інституційних партнерів з 2022 року: Європейського Культурного Фонду, МітОст, BBK Союз Землі Баварія, Київської Бієнале.
Ми також глибоко вдячні всім тим колегам — культурним дипломатам — із ким ще не знайомі особисто, але відчуваємо та цінуємо вплив вашої праці.
Програма «Війни.Українці.Людяність.Людство» створена спільними зусиллями та за фінансової підтримки мемберів інституції Культурний Бізнес Освітній Хаб, Європейського Культурного Фонду [European Cultural Foundation] та Групи підтримки мистецтв і культури Регенсбурга від Професійної асоціації мисткинь та митців Нижньої Баварії/Верхнього Пфальцу [Förderkreis Kunst und Kultur Regensburg e.V. des Berufsverbandes Bildender Künstlerinnen und Künstler Niederbayern/Oberpfalz e.V.]
Відкритий лист Андре Вілкенза, директора Європейського Культурного Фонду:
ЩО МОЖЕ КУЛЬТУРА В ЧАСИ ВІЙНИ?
Всього лиш кілька місяців тому це запитання було б геть недоречним у редакторській статті Common Ground – журналу-щорічника Європейського Культурного Фонду. Однак починаючи з 24 лютого 2022 року в Європі триває війна, і це запитання займає наші думки та визначає нашу працю і працю наших партнерів та друзів.
В останні роки серед політиків та громадських інтелектуалів стало модним говорити про мету і майбутнє Європейського проєкту. Вочевидь, ми втратили відчуття мети. Наратив Моне та Шумана щодо миру та солідарності в Європі більше не актуальний, і молодь його більше не сприймає. Вже сформувалися групи, які розмірковують про новий наратив для Європи, проводилося чимало конференцій щодо майбутнього Європи. І поки ми сприймали мир в Європі як щось таке, що існує за замовчуванням, інші готувалися до війни.
Війна перестала бути всього лиш віддаленим спогадом. путін по-варварськи нагадав нам про те, що наратив, який лежав в основі Європейського Союзу, зараз настільки ж актуальний, як і 75 років тому. У нас більше немає такої розкоші як розмірковувати, що таке Європа. Ми повинні зосередитися на основному і вибудовувати наратив про мир у Європі настільки ж серйозно і творчо, як і батьки-засновники Європейського проєкту.
Європейський Культурний Фонд було створено у 1954 році для посилення відчуття європейськості, відчуття приналежності до Європи, європейської культури солідарності завдяки підтримці культурних ініціатив, які дають людям можливість спільно відчувати та уявляти Європу. Наші засновники передбачали формування об’єднаної Європи, в якій громадяни горді з того, що відчувають себе європейцями, і яка б стала місцем, де вони живуть, самовиражаються, вільно працюють та мріють, у розмаїтті та гармонії. Ця місія зараз актуальна так само гостро, як і у 1954 році.
Як ви прочитаєте у розділі про компас відчуття європейськості, ми зараз, як видається, відчуваємо європейськість найвищою мірою. Війна в Україні об’єднує нас. Ми маємо тішитися з того, що наша місія зараз рухається вперед. Але, звісно, ми не можемо радіти тому, що саме війна дає європейцям відчути себе європейцями. Повинні існувати і, зрештою, існують інші способи відчути свою європейськість. Чим тут може допомогти культура?
Митці і культурні діячі – це рушії змін. Вони вселяють надію в часи війни і тривожності. Вони забезпечують опір диктатурі та брехні, підтримують зв’язок поміж напруженими суперечностями, зображають кращу Європу поза війною, поза сферами впливу, поляризацією та спрощеними розмовами про рівень зростання. Вони можуть допомогти врятувати Європу від ностальгії за націоналізмом XX століття. Інвестиції у мистецтво та культуру в такі часи, які ми переживаємо зараз, – це інвестиція у наше спільне майбутнє.
Культура формує європейський досвід. Спільний досвід формує відчуття приналежності, європейське відчуття мети, які не мають нічого спільного з гучними деклараціями ЄС, аналітичними групами чи пафосними конференціями.
Спільні досвіди вибудовують мир та солідарність, і вони мають бути доступними для всіх людей у Європі.
Митці, дієвці культури та фахівці зі збереження спадщини не лише в Україні, а й по всій Європі, і навіть у росії, належали до тих найпотужніших голосів, які застерігали від російської агресії, засуджували її, закликали до непокори та опору, при цьому часто робили це, ризикуючи власним життям.
Україну вже підтримують чимало – економічно, військово, гуманітарно. Але цього не достатньо. В часи кризи культура завжди інспірувала, була життєдайною для нашого повсякдення. Вона вселяла надію, зміцнювала і наснажувала. Нам потрібно посилювати цілющий потенціал культури, щоб об’єднувати спільноти і торувати шлях вперед. За два дні по початку широкомасштабної війни Європейський Культурний Фонд запустив Фонд «Культура солідарності» | Спеціальний Випуск для України як термінова відповідь, спрямована на підтримку транскордонних культурних ініціатив солідарності з Україною і тими, хто протистоїть путінській війні.
У цьогорічному Common Ground ви прочитаєте про європейську солідарність, ранішу і нинішню, в Україні та з Україною. Тут ви знайдете роздуми про історію Європи та європейське майбутнє. Прочитаєте пропозиції щодо політики, яка надасть культурі провідну роль у європейському стратегічному мисленні, сфері розробки політик та бюджетування. Клабери тут пишуть про нічну культуру як місце, де відчувається приналежність до Європи, а також журнал містить одне, два, три, чотири фотоесеї. Ба більше. У цьому журналі ви побачите історії недосконалої Європи, Європи у розвитку, Європи, рухомої мистецтвом та культурою більше, ніж ми зазвичай помічаємо.
Андре Вілкенз
09 травня 2022
Із вступної колонки до Common Ground, журналу-щорічника Європейського Культурного Фонду.
© Культурний Хаб. 2022/23 Україна
© Культурний Хаб © Ілюстрація: Ольга Протасова, пластилінове панно
Knowledge Domains and Keywords
Philosophy
Political Philosophy
Philosophy & Literature
Social Philosophy
Philosophy of Mind
Philosophy of Music
Philosophy of Sport
African Philosophy
Arab Philosophy
Asian Philosophy
Latin American Philosophy
Western Philosophy
Ethos Pathos Logos
Ethics
Aesthetics
Somaesthetics
Universal Values
Natural Rights
Justice
Problem of Evil
Thinking
Bildung
Health
Wellbeing
Emergentism
Emergence
Complexity
Antifragility
Metamodernity
Epistemology
Sociology of philosophy
Interdisciplinarity
Improvisation
Futures studies
Futurology
Foresight
Social science
Sociocultural Anthropology
Sociocultural Evolution
Social Psychology
Community Psychology
Cognitive Psychology
Soft Law
Democracy
Meritocracy
Polithea
Integral Theory
Social Identity Theory
The Spiral of Silence Theory
Education Management
Liberal arts education
Edutainment
Enlightenment
Economics
Creative economy
Project Management
Program Management
Social Entrepreneurship
Design Thinking
Philology
Linguistics
Etymology
Neology
Narratology
Writing
Human Ecology
Globalization
Urban Studies
Environment
History
Intellectual History
Ethnography
Ethnology
Communication Science
Social Capital
Art of Communication
Cross-cultural сommunication
Communication Management
Humour Studies
Програми Культурного Хабу реалізуються завдяки потужності та обороноздатності Збройних Сил України, через волю, професійну і фінансову участь наших мемберів та інституційних партнерів з 2022 року: European Cultural Foundation, MitOst e.V., BBK Landesverband Bayern e.V., Київської Бієнале.
Ми також глибоко вдячні всім тим колегам — культурним дипломатам — із ким ще не знайомі особисто, але відчуваємо та цінуємо вплив вашої праці.
The programmes of the Cultural Hub are being implemented thanks to the power and defense capacity of the Armed Forces of Ukraine, through the will, professional and financial participation of our members, as well as institutional partners since 2022: European Cultural Foundation, MitOst e.V., BBK Landesverband Bayern e.V., and Kyiv Biennial.
We’re also deeply grateful to all those colleagues — cultural diplomats — who we don’t know personally so far, but we feel and appreciate the impact of your work.
MENU
FOLLOW US
CONTACT US
iculturalbusinesshub@gmail.com
open.university.u@gmail.com
Ukraine, Kyiv-Poltava-Chercasy-Ivano-Frankivsk-Lviv
Austria, Vienna
Netherlands, Amsterdam
© 2009 Improvisators Movement Jazz For Streets
© 2014 I Coworking Hub, I Business Incubator
© 2018 I Cultural Business Hub
© 2009-2023 this site is a copyright and trademark of
Cultural Business Education Hub, Non-Governmental Organization,
Nonprofit Institution, independent think tank
