English
Combat Immunology Lessons
It has been several weeks since all traditional Ukrainian toasting was totally displaced by the only new and certain toast – “To the Victory!” For against all odds, those who needed a drink would act as usual. After all, the world has not been reversed to the extent that the need vanished or the alcohol disappeared. I suspect that the toast is most widespread today with the russkies, too. Everyone badly needs the victory. We just need to stay away from confusion with the words and images, and keep a sound mind ideating our victory in detail.
In the heat of the redemption feeling we started conjuring up the pictures of our victory as a total crash of russia and its extermination from the world of russian spirit. The illusion is well explicable but sickly. It is religious but far from righteous. We could observe something similar when several months ago various prayer groups praying for the pandemic to end would explain the meaning of their practices as “wanting the pest to perish.”
This is where the misreading of God’s purpose happens. Viruses are the same creatures as millions of other species. Their main purpose is to be. It is not only about surviving among all others but also to richly proliferate, which goes in line with all the heredity and variability laws. Another thing is that to live means to absorb someone else’s life. This is the work of nature. This is how mankind works. It is truly said, that the Creator took care of the co-existence in nature. And He left to the mankind the freedom of co-creation.
To be yourself, to become yourself, and to remain yourself is the only victory possible.
Our specific victory in this perpetual war is about defending ourselves and going free, to continue as Ukraine. It works the same as with viruses – we need to build the immunity.
russia’s victory is perpetual in the same way. They have repeatedly confirmed that they remained themselves. As usually, they managed to do their own way, without restraining their essence in the transformed form of the co-existence of mankind.
At some point, the traitor of the russian chief command, suvorov (as a matter of fact, in russia, they keep reminding that he was Ukrainian by origin, which is sufficient to explain the treason), described the philosophic principle the russkie intelligence services followed: all humans are cruel but some pretend to be humane, that is why they are the worst. This premise seems to be fundamental for the entire russian civilization.
How russkies act in Ukraine is inherent to all and at all times. However, the point in the evolution of history is in attempting to be a co-creator of human co-existence. Being aware of your nature, still cherishing the best in you. To ensure that the conscious pretense becomes the nature of consciousness passed down genetically, fair to say. This is how victories present themselves.
Time has shown that Ukraine is leapfrogging the patches in the history of victories that used to take hundreds of years. The adaptability in the settings of preserving the heredity is a great victory. The chosen vector is correct – it aims at the conscious attempts to be better. To co-create and, thus, to assert the human co-existence.
After the fire of the current war is extinguished, the chance for boosting the collective immune system will increase. However, it takes the conscious effort to build the total immunity and resilience. In that case, the next russian threat will be overcome much easier. Until the full insusceptibility to their virus.
Written on: 07.04.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 14.02.2023
Author: Taras Prokhasko
Translator (from Ukrainian to English): Svitlana Bregman
Illustrator: Yuliya Tabenska
Copy Editor: Yuliia Moroz
Proofreader: Tetiana Vorobtsova
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Original language: Ukrainian
Translation language: English
Українська (Cyrillic)
Уроки воєнно-польової імунології
Кілька тижнів тому всі традиційні українські тости були поголовно витіснені єдиним новим і безсумнівним: за перемогу! Бо — незважаючи на всілякі труднощі — ті, хто потребував випити, робили як завжди. Адже світ не перевернувся аж так, щоб зникла потреба й щоб пропало питво. Підозріваю, що цей самий тост є тепер найпоширенішим і в рускіх. Перемога конечно потрібна всім. Важливо лише не заплутатися в словах й образах і тверезо уявляти, якою є саме твоя перемога.
У запалі відчуття врятованості почали вимальовуватися картини нашої перемоги як повний крах росії та викоренення зі світу російського духу. Така ілюзія є закономірною, але хворобливою. Релігійною, але вкрай непобожною. Щось схоже можна було спостерігати, коли ще кілька місяців тому різні молитовні групи, що молилися за кінець пандемії, між собою суть своєї практики пояснювали так: аби тота зараза здохла.
І власне в цьому виявляється нерозуміння Божого задуму. Віруси є такими самими творіннями, як і мільйони інших видів. І їхнє головне призначення — бути. Тобто не тільки виживати серед усіх інших, а й давати плідне потомство, яке відповідає законам спадковості й мінливості. Інша справа, що жити означає поглинати чиєсь життя. Так працює природа. Так само працює людство. Щоправда, про співіснування в природі Творець подбав повністю. Людству ж залишив свободу співтворчості.
Бути собою, стати собою і собою залишитися — єдина перемога.
Наша конкретна перемога в цій вічній війні полягає в тому, щоб захиститися та звільнитися, далі бути Україною. Так само, як з вірусами — здобути імунітет.
Перемога росії така сама вічна. Вони вкотре підтвердили, що залишаються собою. Як завжди, зуміли зробити по-своєму, не стримуючи своєї сутності в зміненій формі співіснування людства.
Якось зрадник гру суворов (до речі, у росії не забувають нагадувати, що він насправді українець, що досить для пояснення зради) описував філософський принцип, яким керується руская розвідка: усі люди паскудні, але частина вдає, що вони людяні, тому вони і є найгіршими. За цим принципом, здається, вибудована вся російська цивілізація.
То, як поводяться рускіє в Україні, притаманно всім і завжди. Але сенс розвитку історії полягає в намаганні бути співтворцем людського співіснування. Знаючи свою природу, плекати в собі все найкраще. Щоб усвідомлене вдавання ставало природою свідомості, яке передається мало не генетично. І такими є перемоги.
Час показав, що Україна пришвидшено проходить ті відрізки історії перемог, які колись займали сотні років. У цій здатності до мінливості за умови дотримання спадковості — велика перемога. Керунок вибраний правильний — до свідомого намагання бути ліпшим. До співтворення, яке утверджує людське співіснування.
Після того як запалення актуальної війни буде погашено, шанси на зміцнення колективного імунітету збільшаться. Але над цілковитою опірністю й невразливістю треба свідомо працювати. Тоді наступну російську загрозу перенесемо легше. Аж до повної нечутливості до їхнього вірусу.
Текст написано: 07.04.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 14.02.2023
Автор: Тарас Прохасько
Ілюстраторка: Юлія Табенська
Літературна редакторка і коректорка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
Uroky voyenno-pol’ovoyi imunolohiyi
Kil’ka tyzhniv tomu vsi tradytsiyni ukrayins’ki tosty buly poholovno vytisneni yedynym novym i bezsumnivnym: za peremohu! Bo — nezvazhayuchy na vsilyaki trudnoshchi — ti, khto potrebuvav vypyty, robyly yak zavzhdy. Adzhe svit ne perevernuvsya azh tak, shchob znykla potreba y shchob propalo pytvo. Pidozrivayu, shcho tsey samyy tost ye teper nayposhyrenishym i v ruskikh. Peremoha konechno potribna vsim. Vazhlyvo lyshe ne zaplutatysya v slovakh y obrazakh i tverezo uyavlyaty, yakoyu ye same tvoya peremoha.
U zapali vidchuttya vryatovanosti pochaly vymal’ovuvatysya kartyny nashoyi peremohy yak povnyy krakh rosiyi ta vykorenennya zi svitu rosiys’koho dukhu. Taka ilyuziya ye zakonomirnoyu, ale khvoroblyvoyu. Relihiynoyu, ale vkray nepobozhnoyu. Shchos’ skhozhe mozhna bulo sposterihaty, koly shche kil’ka misyatsiv tomu rizni molytovni hrupy, shcho molylysya za kinets’ pandemiyi, mizh soboyu sut’ svoyeyi praktyky poyasnyuvaly tak: aby tota zaraza zdokhla.
I vlasne v ts’omu vyyavlyayet’sya nerozuminnya Bozhoho zadumu. Virusy ye takymy samymy tvorinnyamy, yak i mil’yony inshykh vydiv. I yikhnye holovne pryznachennya — buty. Tobto ne til’ky vyzhyvaty sered usikh inshykh, a y davaty plidne potomstvo, yake vidpovidaye zakonam spadkovosti y minlyvosti. Insha sprava, shcho zhyty oznachaye pohlynaty chyyes’ zhyttya. Tak pratsyuye pryroda. Tak samo pratsyuye lyudstvo. Shchopravda, pro spivisnuvannya v pryrodi Tvorets’ podbav povnistyu. Lyudstvu zh zalyshyv svobodu spivtvorchosti.
Buty soboyu, staty soboyu i soboyu zalyshytysya — yedyna peremoha.
Nasha konkretna peremoha v tsiy vichniy viyni polyahaye v tomu, shchob zakhystytysya ta zvil’nytysya, dali buty Ukrayinoyu. Tak samo, yak z virusamy — zdobuty imunitet.
Peremoha rosiyi taka sama vichna. Vony vkotre pidtverdyly, shcho zalyshayut’sya soboyu. Yak zavzhdy, zumily zrobyty po-svoyemu, ne strymuyuchy svoyeyi sutnosti v zmineniy formi spivisnuvannya lyudstva.
Yakos’ zradnyk hru suvorov (do rechi, u rosiyi ne zabuvayut’ nahaduvaty, shcho vin naspravdi ukrayinets’, shcho dosyt’ dlya poyasnennya zrady) opysuvav filosofs’kyy pryntsyp, yakym keruyet’sya ruskaya rozvidka: usi lyudy paskudni, ale chastyna vdaye, shcho vony lyudyani, tomu vony i ye nayhirshymy. Za tsym pryntsypom, zdayet’sya, vybudovana vsya rosiys’ka tsyvilizatsiya.
To, yak povodyat’sya ruskiye v Ukrayini, prytamanno vsim i zavzhdy. Ale sens rozvytku istoriyi polyahaye v namahanni buty spivtvortsem lyuds’koho spivisnuvannya. Znayuchy svoyu pryrodu, plekaty v sobi vse naykrashche. Shchob usvidomlene vdavannya stavalo pryrodoyu svidomosti, yake peredayet’sya malo ne henetychno. I takymy ye peremohy.
Chas pokazav, shcho Ukrayina pryshvydsheno prokhodyt’ ti vidrizky istoriyi peremoh, yaki kolys’ zaymaly sotni rokiv. U tsiy zdatnosti do minlyvosti za umovy dotrymannya spadkovosti — velyka peremoha. Kerunok vybranyy pravyl’nyy — do svidomoho namahannya buty lipshym. Do spivtvorennya, yake utverdzhuye lyuds’ke spivisnuvannya.
Pislya toho yak zapalennya aktual’noyi viyny bude pohasheno, shansy na zmitsnennya kolektyvnoho imunitetu zbil’shat’sya. Ale nad tsilkovytoyu opirnistyu y nevrazlyvistyu treba svidomo pratsyuvaty. Todi nastupnu rosiys’ku zahrozu perenesemo lehshe. Azh do povnoyi nechutlyvosti do yikhn’oho virusu.
