“Can you help me find anyone who could sign a rental agreement with me?”
“Come live with us. It’s no problem at all. There will be enough room for all of us.”
“Is it your own apartment or a rental?”
“It’s a rental.”
“It won’t work. By the way, we do have a place to live. We’d even have enough room for you. But I need a stamped confirmation of proper living conditions.”
“I’ll try to find someone. Can it wait until tonight?”
Trust is when you don’t ask why. You just do it because you know: if they ask you something, they’re pressed for time, they need it fast, they need it yesterday, it’s a matter of life or death — or both. Usually, both.
Trust is when they tell you about it, when they feel like it; when they’re strong enough; when the time is right. But nothing will change even if they don’t tell you anything. It’s also about trust.
She will tell all about it later, once a “confirmation of proper living conditions” is submitted to the “relevant authorities” along with a heap of other “incredibly important” papers.
Author: Olena Stiazhkina, historian, writer
Translator: Hanna Leliv
Illustrator: Victoria Boyko
Content Editor: Maryna Korchaka
Program Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv Slavitski
Київ, 5 червня 2022 року
— Ти можеш знайти когось, хто укладе зі мною офіційно договір про оренду квартири?
— Приїжджай та живи у нас, які проблеми? Розмістимося…
— А це ваша чи зйомна?
— Зйомна.
— Не підходить. І нам є, до речі, де жити. Ми самі вас можемо розмістити. Мені треба папірець, щоб було з печаткою і видно: належні житлові умови.
— Я спробую знайти. До вечора терпить?
Довіра — це коли ти не питаєш, навіщо. Просто робиш, бо знаєш: якщо просять, то стоїть вже під горлом, що треба швидко, на вчора, що це питання життя чи смерті або їх обох. Як правило, обох.
Довіра — це коли тобі розкажуть, якщо схочуть, якщо будуть сили, якщо буде на те правильній час. А якщо не розкажуть, то нічого не зміниться. Це теж — довіра.
Вона скаже потім, коли “папірець про належні житлові умови” та стос інших, так само важливих по саме “не можу” паперів, уже підуть у “відповідні органи”.
