English
One Morning, After a Fitful Sleep
October 10; 229th day of the war.
This Monday in Ukraine started with yet another massive missile strike.
07:30 am: air raid alerts all over the continental area of Ukraine. All 24 regions are labeled red on the map. Red means danger. Metaphorically, I see it like all Ukrainian regions, without exception, feel embarrassed for the aggressor country.
We are not afraid of russia, even though we know for a fact that missiles are on their way to ruin our lives.
For over seven months of the big war, we have seen the russian army destroy museums, theaters, churches, libraries, and schools. They have killed civilians in humanitarian convoys, shopping malls, and queues for bread and medicine…
Zaporizhzhia, Dnipro, Khmelnytskyi, Zhytomyr, Lviv, Mykolayiv, Kyiv…
This morning’s list is not complete.
Sumy region, Lviv region, Kyiv region, Odesa region…
Too many locations to list here.
At 2 pm, the General Staff reports that russia deployed 84 cruise missiles and 24 unmanned aerial vehicles.
56 of them have been downed.
The rest have destroyed another bit of our life.
…
A large share of my life is connected with Kyiv Taras Shevchenko National University. It was there that I studied, defended my thesis, and worked. I have known this place and loved it for a total length of fourteen years. It’s a local landmark and a tourist photo spot, its red building grabbing the attention of passers-by.
Very nice.
“It’s a perfect place to live,” we dreamed as students. “There’s a park and opera next to it, a theater and a bookstore, and many, many museums.”
“Hi there, Max,” we’d say, nodding at the Maksymovych Scientific Library, where we spent countless hours.
We are driving through Kyiv downtown. It’s impossible to find a free parking spot here, even during the war. We make a few rounds from the opera house to the University’s red building and back to St. Volodymyr’s Cathedral.
“I love this place. Here’s our scientific library,” I say to my husband, talking about Volodymyrska street.
“Me too,” he says. “It’s right next to the university.”
The crossroads we’re talking about is next to my alma mater, Shevchenko University, and close to Drahomanov University, where my husband studied. If someone asked me to name a location in Kyiv with the biggest concentration of culture and history, I would name this one — the crossroads next to Shevchenko University.
…
This morning, the lives of people walking or driving to work through that crossroads were cut short — the lives of Kyivers, who woke up in a war-torn country. The windows of Shevchenko University and the scientific library blasted out. A crater was left gaping in the middle of the street in the heart of Kyiv — like a black hole pierced in each of us. People who were out doing some errands are now tragically dead.
The philharmonic society, the university, the library, and several museums have been damaged as a result of the missile strike in Kyiv downtown.
Today, on October 10, russia’s ministry of defense reported: “The russian armed forces launched a massive strike with a long-range high-precision weapon against the military command, communication, and energy facilities of Ukraine. Mission has been accomplished. All targeted facilities have been destroyed.”
Written on: 10.10.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 24.10.2022
Author: Svitlana Stretovych
Translator (from Ukrainian to English): Hanna Leliv
Illustrator: Victoria Boyko
Copy Editor: Yuliia Moroz
Proofreader: Tetiana Vorobtsova
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Original language: Ukrainian
Translation language: English
Українська (Cyrillic)
Одного ранку, прокинувшись од неспокійного сну
10 жовтня, 229-й день війни.
Цей понеділок в Україні знову розпочався з масованого ракетного обстрілу.
О 7:30 оголошено повітряну тривогу на всій материковій частині країни. Усі наші 24 області на карті позначені червоним кольором. Це означає небезпеку. Для мене образно це означає, що всі українські регіони без винятку червоніють за країну-агресора.
Ми не боїмося росії. Хоч напевне знаємо, що ракети цього ранку вже в дорозі й прилетять нищити наше життя.
За більш ніж сім місяців великої війни ми бачили, як російська армія руйнувала музеї, театри, церкви, бібліотеки й школи; убивала цивільне населення в гуманітарних колонах, торговельних центрах, у чергах по хліб і ліки…
Запоріжжя, Дніпро, Хмельницький і Житомир, Львів, Миколаїв,
Київ…
Цього ранку перелік не вичерпується.
Сумщина, Львівщина, Київщина, Одещина…
Занадто багато місць, щоб усі перерахувати.
Станом на 14:00 Генштаб повідомляє, що росія використала 84 крилаті ракети й 24 безпілотні літальні апарати.
56 із них було знищено.
Решта знищила частинку нашого життя.
…
Моє свідоме життя здебільшого пов’язане з Університетом Шевченка. Там я здобула освіту, захистила дисертацію, працювала. 14 років загального стажу знайомства й любові. Університет знають кияни, біля нього постійно фотографуються туристи, бо будівля Червоного корпусу так і впадає у вічі всім перехожим у центрі.
Very nice.
— Ідеальне місце, щоб тут жити, — мріяли ми студентами. — Поруч парк і опера, театр і книгарня, музеї — їх багато.
— О, Максимка, — казали ми про наукову бібліотеку Максимовича, де провели багато часу.
Перетинаємо центр Києва автівкою. Попри війну, тут неможливо припаркуватися. Від опери повз Червоний корпус університету й до Володимирського собору об’їжджаємо кілька разів.
— Оце наша наукова бібліотека. Я дуже люблю це місце, — кажу чоловікові про вулицю Володимирську.
— Я теж, — каже він. — Це ж поруч з університетом.
Перехрестя, про яке ми говоримо, розташоване біля мого університету й неподалік університету Драгоманова, де навчався мій чоловік. Тож якби сказали вибрати точку в Києві, де найбільша концентрація культури й історії, — це було б саме це перехрестя біля університету Шевченка.
…
Цього ранку на перехресті обірвалося життя тих, хто їхав на роботу чи поспішав пішки. Кияни, які прокинулися в країні, де триває війна. Шибки університету Шевченка й наукової бібліотеки повилітали. Вирва на дорозі в самому серці Києва як пробита в кожному з нас чорна діра. Загиблі, які просто йшли у справах.
Унаслідок ракетного обстрілу центру Києва постраждала філармонія й університет, бібліотека й музеї.
Сьогодні, 10 жовтня, міністерство оборони росії заявило: «російські збройні сили завдали масованого удару високоточною зброєю великої дальності по об’єктах систем військового управління, зв’язку та енергетики України. Цілі удару досягнуто. Усі призначені об’єкти вражено».
Текст написано: 10.10.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 24.10.2022
Авторка: Світлана Стретович
Ілюстраторка: Вікторія Бойко
Літературна редакторка: Ірина Шатунова
Коректорка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
Odnoho ranku, prokynuvshys’ od nespokiynoho snu
10 zhovtnya, 229-y den’ viyny.
Tsey ponedilok v Ukrayini znovu rozpochavsya z masovanoho raketnoho obstrilu.
O 7:30 oholosheno povitryanu tryvohu na vsiy materykoviy chastyni krayiny. Usi nashi 24 oblasti na karti poznacheni chervonym kol’orom. Tse oznachaye nebezpeku. Dlya mene obrazno tse oznachaye, shcho vsi ukrayins’ki rehiony bez vynyatku chervoniyut’ za krayinu-ahresora.
My ne boyimosya rosiyi. Khoch napevne znayemo, shcho rakety ts’oho ranku vzhe v dorozi y pryletyat’ nyshchyty nashe zhyttya.
Za bil’sh nizh sim misyatsiv velykoyi viyny my bachyly, yak rosiys’ka armiya ruynuvala muzeyi, teatry, tserkvy, biblioteky y shkoly; ubyvala tsyvil’ne naselennya v humanitarnykh kolonakh, torhovel’nykh tsentrakh, u cherhakh po khlib i liky…
Zaporizhzhya, Dnipro, Khmel’nyts’kyy i Zhytomyr, L’viv, Mykolayiv,
Kyiv…
Ts’oho ranku perelik ne vycherpuyet’sya.
Sumshchyna, L’vivshchyna, Kyivshchyna, Odeshchyna…
Zanadto bahato mists’, shchob usi pererakhuvaty.
Stanom na 14:00 Henshtab povidomlyaye, shcho rosiya vykorystala 84 krylati rakety y 24 bezpilotni lital’ni aparaty.
56 iz nykh bulo znyshcheno.
Reshta znyshchyla chastynku nashoho zhyttya.
…
Moye svidome zhyttya zdebil’shoho pov’yazane z Universytetom Shevchenka. Tam ya zdobula osvitu, zakhystyla dysertatsiyu, pratsyuvala. 14 rokiv zahal’noho stazhu znayomstva y lyubovi. Universytet znayut’ kyyany, bilya n’oho postiyno fotohrafuyut’sya turysty, bo budivlya Chervonoho korpusu tak i vpadaye u vichi vsim perekhozhym u tsentri.
Very nice.
— Ideal’ne mistse, shchob tut zhyty, — mriyaly my studentamy. — Poruch park i opera, teatr i knyharnya, muzeyi — yikh bahato.
— O, Maksymka, — kazaly my pro naukovu biblioteku Maksymovycha, de provely bahato chasu.
Peretynayemo tsentr Kyyeva avtivkoyu. Popry viynu, tut nemozhlyvo pryparkuvatysya. Vid opery povz Chervonyy korpus universytetu y do Volodymyrs’koho soboru ob’yizhdzhayemo kil’ka raziv.
— Otse nasha naukova biblioteka. Ya duzhe lyublyu tse mistse, — kazhu cholovikovi pro vulytsyu Volodymyrs’ku.
— Ya tezh, — kazhe vin. — Tse zh poruch z universytetom.
Perekhrestya, pro yake my hovorymo, roztashovane bilya moho universytetu y nepodalik universytetu Drahomanova, de navchavsya miy cholovik. Tozh yakby skazaly vybraty tochku v Kyyevi, de naybil’sha kontsentratsiya kul’tury y istoriyi, — tse bulo b same tse perekhrestya bilya universytetu Shevchenka.
…
Ts’oho ranku na perekhresti obirvalosya zhyttya tykh, khto yikhav na robotu chy pospishav pishky. Kyyany, yaki prokynulysya v krayini, de tryvaye viyna. Shybky universytetu Shevchenka y naukovoyi biblioteky povylitaly. Vyrva na dorozi v samomu sertsi Kyyeva yak probyta v kozhnomu z nas chorna dira. Zahybli, yaki prosto yshly u spravakh.
Unaslidok raketnoho obstrilu tsentru Kyyeva postrazhdala filarmoniya y universytet, biblioteka y muzeyi.
S’ohodni, 10 zhovtnya, ministerstvo oborony rosiyi zayavylo: «rosiys’ki zbroyni syly zavdaly masovanoho udaru vysokotochnoyu zbroyeyu velykoyi dal’nosti po ob’yektakh system viys’kovoho upravlinnya, zv’yazku ta enerhetyky Ukrayiny. Tsili udaru dosyahnuto. Usi pryznacheni ob’yekty vrazheno».
