English
Thoughts From Kyiv — Afternoon 16 March, 2022
Apparently, the analogy of “Ukraine — the beehive” is catching on. I’ve been asked by several western journalists to provide an explanation for how/why Ukrainians have mounted such a successful defense against the russian invader: a defense that has stopped the ground assault of what was once thought to be the most powerful army in Europe.
One explanation seems to resonate: Ukrainians are bees.
Bees won’t sting unless you threaten them. I know, I have three hives (beekeeping is a common past-time for Ukrainian men aged 50+ — cultural fact). If you approach the hives confidently, with appropriate respect, bees will even share their honey. It takes practice, but well-intentioned beekeepers can even draw honey without a mask. Even amateurs like me do it without gloves.
Bees work. They collect pollen and nectar, carrying their own weight in their “sacs” up to 3 km from flower gardens to the hive (they are most productive in a radius of 1.5 km — approx.. 1 mile). On arrival, they unload their freight to “indoor” (hive) bees who through mechanical-chemical processes dry the pollen/nectar substance converting it into honey. They seem to understand the process without having to be taught — or perhaps we have simply not yet discovered their outstanding educational system. Either way, bees know their stuff! And the effectiveness of their horizontal cooperation is unmatched.
Bees love sunflowers. Sunflowers provide huge amounts of pollen. Bees are particularly active when the skies are clear. In case you missed the allusion here, I’ll make it clearer: bees thrive when the land is covered with yellow blossoms and the sky above is blue. The two colors seem to provide a particularly motivating background for their productivity.
If you’re a bear, sticking your claws into a beehive is a bad idea. You may think that you are large and powerful, and that you are the dominant beast in your area, but don’t touch the bees! Attacking their hive is just a bad idea.
Bees that are defending their hive need no instructions — no formal leadership. They organize themselves. Each bee is prepared to die for the sake of the hive, and they seem to know exactly where to sting for maximum effect. Incidentally, a bee sting is not just painful for the victim, it is fatal for the bee. Self-sacrifice and spontaneous organization seem to be genetically programmed.
Finally, as a beekeeper (amateur, but still) I will tell you: bees mourn their dead.
Today, President Zelensky signed an Executive Order mandating a nationwide moment of silence every morning at 9am to honor the Ukrainians who have given their lives for our “hive” — for all our fallen soldiers, for our civilians, for our children.
This nation is invincible!
#ThoughtsfromKyiv
Written on: 16.03.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 01.08.2022
Author: Mykhailo Wynnyckyj
Illustrator: Victoria Boyko
Proofreader: Iryna Andrieieva
Copy Editor: Yuliia Moroz
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Українська (Cyrillic)
Думки з Києва — пообіддя 16 березня, 2022
Безсумнівно, приживається аналогія Україна — вулик. Декілька західних журналістів просили пояснити, як і чому українці вибудували таку успішну оборону від російського загарбника, оборону, яка зупинила наземну атаку того, що колись вважали найпотужнішою армією Європи.
Промовистим видається одне пояснення: українці — бджоли.
Бджоли не жалять, поки ти їм не загрожуєш. Я знаю, адже маю три вулики (пасічництво — звичне проведення часу українських чоловіків за п’ятдесят; це елемент культури). Якщо ви наближаєтеся до вуликів упевнено, з належною повагою, бджоли навіть поділяться медом. Потрібна практика, однак турботливі пасічники можуть відкачувати мед без маски (спеціального капелюха із сіткою). Навіть такі аматори, як я, роблять це без рукавиць.
Бджоли працюють. Вони збирають пилок і нектар, несуть цю ношу у своїх мішечках на відстань до трьох кілометрів, від квітучих садів до вулика (найпродуктивніші вони в радіусі півтора кілометра, тобто приблизно однієї милі). Після прибуття бджоли вивантажують свою ношу домашнім (вуликовим) бджолам, які за допомогою механічної та хімічної обробки висушують субстанцію пилку / нектару й роблять з неї мед. Скидається на те, що вони розуміють процес, хоча не вчилися цього, — чи, може, ми просто ще не відкрили їхню непересічну систему освіти. У будь-якому разі бджоли знають свою роботу! Й ефективність їхньої горизонтальної взаємодії незрівнянна.
Бджоли люблять соняшники. Соняшники — джерело величезної кількості пилку. Бджоли особливо активні, коли небо безхмарне. На випадок, якщо ви не зрозуміли алюзії, висловлюся чіткіше: бджоли почуваються добре, коли земля вкрита жовтим цвітом, а небо над ними синє. Ці два кольори наче творять особливо мотиваційне тло для їхньої продуктивності.
Якщо ви ведмідь, устромляти кігті у вулик — погана ідея. Ви можете уявляти себе великим і могутнім, та ще й домінантним звіром на своїй території проживання, але не чіпайте бджіл! Напад на їхній вулик — не що інше, як невдала ідея.
Бджолам, які захищають свій вулик, не потрібні ні інструкції, ні формальний лідер. Вони самоорганізовуються. Кожна бджола ладна померти заради вулика, і здається, вони точно знають, куди жалити, щоб досягти максимального ефекту. До речі, укус бджоли не лише болючий для жертви, а й фатальний для самої бджоли. Схоже на те, що самопожертва та здатність спонтанно організовуватися генетично запрограмовані.
Насамкінець, як бджоляр (аматор, але все-таки), я вам скажу: бджоли оплакують своїх мертвих.
Сьогодні президент Зеленський підписав указ про щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання о дев’ятій ранку для вшанування українців, які віддали життя за наш вулик: усіх наших вояків, наших цивільних, наших дітей.
Ця нація непереможна!
#ДумкиЗКиєва
Текст написано: 16.03.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 01.08.2022
Автор: Михайло Винницький
Перекладачка (з англійської на українську): Оксана Мельник
Ілюстраторка: Вікторія Бойко
Літературна редакторка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Мова оригіналу: англійська
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
Dumky z Kyyeva — poobiddya 16 bereznya, 2022
Bezsumnivno, pryzhyvayet’sya analohiya Ukrayina — vulyk. Dekil’ka zakhidnykh zhurnalistiv prosyly poyasnyty, yak i chomu ukrayintsi vybuduvaly taku uspishnu oboronu vid rosiys’koho zaharbnyka, oboronu, yaka zupynyla nazemnu ataku toho, shcho kolys’ vvazhaly naypotuzhnishoyu armiyeyu Yevropy.
Promovystym vydayet’sya odne poyasnennya: ukrayintsi — bdzholy.
Bdzholy ne zhalyat’, poky ty yim ne zahrozhuyesh. Ya znayu, adzhe mayu try vulyky (pasichnytstvo — zvychne provedennya chasu ukrayins’kykh cholovikiv za p’yatdesyat; tse element kul’tury). Yakshcho vy nablyzhayetesya do vulykiv upevneno, z nalezhnoyu povahoyu, bdzholy navit’ podilyat’sya medom. Potribna praktyka, odnak turbotlyvi pasichnyky mozhut’ vidkachuvaty med bez masky (spetsial’noho kapelyukha iz sitkoyu). Navit’ taki amatory, yak ya, roblyat’ tse bez rukavyts’.
Bdzholy pratsyuyut’. Vony zbyrayut’ pylok i nektar, nesut’ tsyu noshu u svoyikh mishechkakh na vidstan’ do tr’okh kilometriv, vid kvituchykh sadiv do vulyka (nayproduktyvnishi vony v radiusi pivtora kilometra, tobto pryblyzno odniyeyi myli). Pislya prybuttya bdzholy vyvantazhuyut’ svoyu noshu domashnim (vulykovym) bdzholam, yaki za dopomohoyu mekhanichnoyi ta khimichnoyi obrobky vysushuyut’ substantsiyu pylku / nektaru y roblyat’ z neyi med. Skydayet’sya na te, shcho vony rozumiyut’ protses, khocha ne vchylysya ts’oho, — chy, mozhe, my prosto shche ne vidkryly yikhnyu neperesichnu systemu osvity. U bud’-yakomu razi bdzholy znayut’ svoyu robotu! Y efektyvnist’ yikhn’oyi horyzontal’noyi vzayemodiyi nezrivnyanna.
Bdzholy lyublyat’ sonyashnyky. Sonyashnyky — dzherelo velycheznoyi kil’kosti pylku. Bdzholy osoblyvo aktyvni, koly nebo bezkhmarne. Na vypadok, yakshcho vy ne zrozumily alyuziyi, vyslovlyusya chitkishe: bdzholy pochuvayut’sya dobre, koly zemlya vkryta zhovtym tsvitom, a nebo nad nymy synye. Tsi dva kol’ory nache tvoryat’ osoblyvo motyvatsiyne tlo dlya yikhn’oyi produktyvnosti.
Yakshcho vy vedmid’, ustromlyaty kihti u vulyk — pohana ideya. Vy mozhete uyavlyaty sebe velykym i mohutnim, ta shche y dominantnym zvirom na svoyiy terytoriyi prozhyvannya, ale ne chipayte bdzhil! Napad na yikhniy vulyk — ne shcho inshe, yak nevdala ideya.
Bdzholam, yaki zakhyshchayut’ sviy vulyk, ne potribni ni instruktsiyi, ni formal’nyy lider. Vony samoorhanizovuyut’sya. Kozhna bdzhola ladna pomerty zarady vulyka, i zdayet’sya, vony tochno znayut’, kudy zhalyty, shchob dosyahty maksymal’noho efektu. Do rechi, ukus bdzholy ne lyshe bolyuchyy dlya zhertvy, a y fatal’nyy dlya samoyi bdzholy. Skhozhe na te, shcho samopozhertva ta zdatnist’ spontanno orhanizovuvatysya henetychno zaprohramovani.
Nasamkinets’, yak bdzholyar (amator, ale vse-taky), ya vam skazhu: bdzholy oplakuyut’ svoyikh mertvykh.
S’ohodni prezydent Zelens’kyy pidpysav ukaz pro shchodennu zahal’nonatsional’nu khvylynu movchannya o dev’yatiy ranku dlya vshanuvannya ukrayintsiv, yaki viddaly zhyttya za nash vulyk: usikh nashykh voyakiv, nashykh tsyvil’nykh, nashykh ditey.
Tsya natsiya neperemozhna!
#DumkyZKyyeva
