English
Thoughts From Kyiv — April 12, 2022
Sting was wrong. The russians don’t love their children (too). That is not only a fact, it’s consequences are frightening.
Let me remind you of the final verse of Sting’s famous song “The russians”:
We share the same biology, regardless of ideology
But what might save us, me and you
Is if the russians love their children too
Well, what if they don’t? What if the russians really don’t care about their children?
russia’s children are dying in Ukraine. In large numbers. Needlessly. Dying. Right now.
Meanwhile, according to formalized opinion polls and journalists’ ad hoc street interviews in moscow, st. petersburg, saratov, novosibirsk and other cities, the russian population overwhelmingly supports war in Ukraine. We can explain this away by citing rampant propaganda that brainwashes the population (which it does), and excuse the russians’ lack of opposition to putin as justified by fear of arrest (or worse), but the fact remains: the russians seem prepared to send their children (husbands, brothers, boyfriends, fathers sons…) to die in Ukraine.
According to Ukrainian officials, the death toll of the russian army in Ukraine is now approaching 20 000 KIA. Even if this number is inflated, real russian losses (including killed, wounded, captured) are enormous — probably over 50 000 troops. Not surprisingly, despite publicly voicing support for putin’s “special military operation” few russians are volunteering to join it.
russian commanders are doing everything possible to recruit new reinforcements for the coming push into the Donbas. They are offering “carte blanche” to rape and pillage the Ukrainian population. They are offering increased pensions to veterans, high salaries and generous family benefits while in action… But the efforts are clearly insufficient. There are simply not enough qualified reservists in russia that are willing to enter the killing fields of Ukraine.
The reason russia cannot find sufficient numbers of motivated reinforcements is that this war is seen by potential recruits as another Afghanistan: a war on foreign soil, waged in the interests of the political elite rather than the russian people. Commanders tasked with filing the ranks of the russian army are faced with a fundamental problem: putin’s “special military operation” is being waged in Ukraine.
Now imagine what would happen if the population could be convinced that russia itself is under threat. This seems to be the purpose of recent “anti-terrorist” alerts in the russian regions adjacent to Ukraine’s borders. There, conscripts have begun digging defensive trenches on russian soil — hundreds of kilometres from the closest Ukrainian army position, and well east of Ukraine’s border with the russian federation.
Imagine a terrorist attack on moscow that could be blamed on “Ukrainian nationalists claiming to avenge Bucha”. There is ample evidence today that this was exactly the staged sscenario used by putin to justify his army’s obliteration of Chechnya in 1999. russians supported that war because their heartland was threatened. Defending russia is radically different from invading Ukraine.
russian recruiters need to reposition this war from one aimed at “de-nazifying” Ukraine (a “brotherly” but nevertheless foreign country) into a defensive conflict: Ukrainians must be shown as directly threatening the russian heartland. If such repositioning can be done quickly, the war in Ukraine will become “patriotic”. Recruits may not flock, but certainly more cannon-fodder will become available.
russian commanders know how to fight “patriotic” wars. Their “patriotic” strategy involves insertion of massive amounts of poorly trained and poorly equipped personnel into battle with little regard for potential losses. Victory is achieved with numbers. An excellent illustration of how this works can be drawn from the battle for Kyiv in 1943: in 10 days German forces lost a total of 17 thousand (KIA, WIA, MIA) vs. over 118 thousand on the soviet side. Some victory…
The russians don’t love their children (too).
Finally, make no mistake: if by the May 9 Victory Day holiday the russian “push” on the Donbas is not successful (and I have no doubt it will fail), putin will have no other avenue but to escalate his war beyond Ukraine. I stand by my prediction of a tactical nuclear strike. Nothing else will be left.
His rocket may not necessarily fall on a NATO target, but nevertheless the message will be clear: unless russia is allowed free reign in Ukraine, the next launch will be on an EU capital…
That’s called blackmail, and I really don’t know how NATO leaders will respond.
“Surely putin understands that if he fires a nuke at NATO, that will be suicide!” claim the pundits. Indeed, the Cold War era MAD doctrine (“mutually assured destruction”) was specifically designed to deter the use of nuclear weapons by either superpower.
But it only works if both sides value their own people. What if the russians don’t?
It is high time to understand a simple fact. For russia, people don’t matter. Not even their own. I’m sorry Sting, but the russians don’t love their children (too).
They love “victory”. At all costs. That is the horror that we must face.
God help us!
Written on: 12.04.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 03.08.2022
Author: Mykhailo Wynnyckyj
Illustrator: Christina Katrakis
Copy Editor: Yuliia Moroz
Proofreader: Iryna Andrieieva
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Українська (Cyrillic)
Думки з Києва — 12 квітня 2022 року
Стінг помилявся. росіяни не люблять своїх дітей. Це факт, і його наслідки лякають.
Нагадаю фінальний куплет відомої пісні Стінга «The russians»:
У нас однакова біологія незалежно від ідеології,
Шанси на порятунок є для нас усіх,
Якщо росіяни теж люблять дітей своїх.
Ну а якщо ні? Що робити, якщо росіянам насправді байдуже до своїх дітей?
російські діти гинуть в Україні. У великій кількості. Марно. Помирають. Саме цієї миті.
Тим часом, за офіційними опитуваннями громадської думки й спеціальними вуличними інтерв’ю журналістів у москві, санкт-петербурзі, саратові, новосибірську й інших містах, переважна більшість російського населення підтримує війну в Україні. Ми можемо приписувати це шаленій пропаганді, за допомогою якої людям промивають мізки (так воно і є), і виправдовувати відсутність опору путіну з боку росіян страхом перед арештами (або чимось гіршим), але факт залишається фактом: росіяни, схоже, готові відправляти своїх дітей (чоловіків, братів, хлопців, батьків, синів…) помирати в Україну.
За даними українських офіційних джерел, станом на тепер кількість загиблих військовослужбовців російської армії в Україні наближається до двадцяти тисяч. Навіть якщо цю цифру завищено, реальні втрати росії (враховуючи загиблих, поранених і полонених) величезні — імовірно, понад п’ятдесят тисяч військовиків. Не дивно, що, попри публічну підтримку «спеціальної воєнної операції» путіна, небагато росіян добровільно зголошуються брати в ній участь.
російське командування робить усе можливе, щоб завербувати новобранців для майбутнього наступу на Донбас. Їм пропонують карт-бланш на ґвалтування та грабування українського населення. Обіцяють підвищені пенсії ветеранам, високі зарплати та щедрі виплати рідним на час перебування бійця на фронті… Але всього цього явно недостатньо. У росії просто не вистачає кваліфікованих резервістів, готових вирушити на поля боїв в Україні.
А не може знайти достатню кількість умотивованих військовиків росія тому, що потенційні новобранці сприймають цю війну як ще один Афганістан — конфлікт на чужій території, що ведеться в інтересах політичної еліти, а не російського народу. Командири, яким доручили комплектувати лави російської армії, постали перед засадничою проблемою: в Україні проводиться путінська «спеціальна воєнна операція».
А тепер уявіть собі, що сталося б, якби населення переконали, що сама росія під загрозою. Здається, саме в цьому й полягає мета нещодавніх «антитерористичних» тривог у прилеглих до кордону з Україною регіонах росії. Там солдати строкової служби почали копати оборонні шанці на території росії — за сотні кілометрів від найближчих позицій української армії та на схід від кордону України з російською федерацією.
Уявіть собі теракт у москві, у якому можна було б звинуватити «українських націоналістів, які хочуть помститися за Бучу». Сьогодні є багато доказів того, що саме такий сценарій путін використав, щоб виправдати знищення Чечні своєю армією 1999 року. росіяни підтримали ту війну, тому що серце їхнього краю опинилося під загрозою. Захист росії кардинально відрізняється від вторгнення в Україну.
російським вербувальникам треба перетворити цю війну з операції, спрямованої на «денацифікацію» України («братньої», але все-таки чужої країни), на оборонний конфлікт: українців треба показати такими, що становлять безпосередню загрозу серцю росії. Якщо таке перепрофілювання вдасться зробити швидко, війна в Україні стане «вітчизняною». Потоку новобранців, може, і не буде, але гарматного м’яса, безперечно, побільшає.
російські командири вміють вести «вітчизняні» війни. Їхня стратегія передбачає кидання в бій великої кількості погано підготованого й кепсько оснащеного особового складу, попри можливі втрати. Перемогу забезпечують масою. Яскравою ілюстрацією цієї стратегії є битва за Київ 1943 року: за десять днів німецькі війська втратили загалом сімнадцять тисяч осіб (убиті, поранені, зниклі безвісти) проти понад ста вісімнадцяти тисяч з радянського боку. Отака перемога…
росіяни не люблять своїх дітей.
Нарешті, можете не сумніватися: якщо до Дня перемоги 9 травня російський наступ на Донбас не матиме успіху (а я впевнений, що він провалиться), у путіна не буде іншого вибору, як розпочати ескалацію за межами України. Я наполягаю на своєму прогнозі щодо тактичного ядерного удару. Більше нічого не залишиться.
Його ракета не обов’язково поцілить у натовський об’єкт, але ідея буде зрозумілою: якщо росії не дозволять підім’яти під себе Україну, наступний запуск здійснять по столиці ЄС…
Це називається шантажем, і я справді не знаю, як на нього відреагують очільники НАТО.
«путін не може не розуміти, що якщо він використає ядерну зброю проти НАТО, то це буде самогубством!» — стверджують експерти. Дійсно, доктрину «взаємного гарантованого знищення» часів холодної війни розробили спеціально, щоб стримувати всі наддержави від застосування ядерної зброї.
Однак це працює, лише якщо обидві сторони цінують своїх людей. Та що, як росіянам до них байдуже?
Настав час усвідомити простий факт: росії люди не важливі. Навіть свої. Даруй, Стінгу, але росіяни не люблять своїх дітей.
Вони люблять перемогу. За всяку ціну. Це жах, якому нам доведеться поглянути у вічі.
Поможи нам, Боже!
#ThoughtsfromKyiv #ДумкиЗКиєва
Текст написано: 12.04.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 03.08.2022
Автор: Михайло Винницький
Перекладачка (з англійської на українську): Галина Безух
Ілюстраторка: Христина Катракіс
Літературна редакторка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Мова оригіналу: англійська
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
Dumky z Kyyeva — 12 kvitnya 2022 roku
Sting pomylyavsya. rosiyany ne lyublyat’ svoyikh ditey. Tse fakt, i yoho naslidky lyakayut’.
Nahadayu final’nyy kuplet vidomoyi pisni Stinga «The russians»:
U nas odnakova biolohiya nezalezhno vid ideolohiyi,
Shansy na poryatunok ye dlya nas usikh,
Yakshcho rosiyany tezh lyublyat’ ditey svoyikh.
Nu a yakshcho ni? Shcho robyty, yakshcho rosiyanam naspravdi bayduzhe do svoyikh ditey?
rosiys’ki dity hynut’ v Ukrayini. U velykiy kil’kosti. Marno. Pomyrayut’. Same tsiyeyi myti.
Tym chasom, za ofitsiynymy opytuvannyamy hromads’koyi dumky y spetsial’nymy vulychnymy interv’yu zhurnalistiv u moskvi, sankt-peterburzi, saratovi, novosybirs’ku y inshykh mistakh, perevazhna bil’shist’ rosiys’koho naselennya pidtrymuye viynu v Ukrayini. My mozhemo prypysuvaty tse shaleniy propahandi, za dopomohoyu yakoyi lyudyam promyvayut’ mizky (tak vono i ye), i vypravdovuvaty vidsutnist’ oporu putinu z boku rosiyan strakhom pered areshtamy (abo chymos’ hirshym), ale fakt zalyshayet’sya faktom: rosiyany, skhozhe, hotovi vidpravlyaty svoyikh ditey (cholovikiv, brativ, khloptsiv, bat’kiv, syniv…) pomyraty v Ukrayinu.
Za danymy ukrayins’kykh ofitsiynykh dzherel, stanom na teper kil’kist’ zahyblykh viys’kovosluzhbovtsiv rosiys’koyi armiyi v Ukrayini nablyzhayet’sya do dvadtsyaty tysyach. Navit’ yakshcho tsyu tsyfru zavyshcheno, real’ni vtraty rosiyi (vrakhovuyuchy zahyblykh, poranenykh i polonenykh) velychezni — imovirno, ponad p’yatdesyat tysyach viys’kovykiv. Ne dyvno, shcho, popry publichnu pidtrymku «spetsial’noyi voyennoyi operatsiyi» putina, nebahato rosiyan dobrovil’no zholoshuyut’sya braty v niy uchast’.
rosiys’ke komanduvannya robyt’ use mozhlyve, shchob zaverbuvaty novobrantsiv dlya maybutn’oho nastupu na Donbas. Yim proponuyut’ kart-blansh na gvaltuvannya ta hrabuvannya ukrayins’koho naselennya. Obitsyayut’ pidvyshcheni pensiyi veteranam, vysoki zarplaty ta shchedri vyplaty ridnym na chas perebuvannya biytsya na fronti… Ale vs’oho ts’oho yavno nedostatn’o. U rosiyi prosto ne vystachaye kvalifikovanykh rezervistiv, hotovykh vyrushyty na polya boyiv v Ukrayini.
A ne mozhe znayty dostatnyu kil’kist’ umotyvovanykh viys’kovykiv rosiya tomu, shcho potentsiyni novobrantsi spryymayut’ tsyu viynu yak shche odyn Afhanistan — konflikt na chuzhiy terytoriyi, shcho vedet’sya v interesakh politychnoyi elity, a ne rosiys’koho narodu. Komandyry, yakym doruchyly komplektuvaty lavy rosiys’koyi armiyi, postaly pered zasadnychoyu problemoyu: v Ukrayini provodyt’sya putins’ka «spetsial’na voyenna operatsiya».
A teper uyavit’ sobi, shcho stalosya b, yakby naselennya perekonaly, shcho sama rosiya pid zahrozoyu. Zdayet’sya, same v ts’omu y polyahaye meta neshchodavnikh «antyterorystychnykh» tryvoh u prylehlykh do kordonu z Ukrayinoyu rehionakh rosiyi. Tam soldaty strokovoyi sluzhby pochaly kopaty oboronni shantsi na terytoriyi rosiyi — za sotni kilometriv vid nayblyzhchykh pozytsiy ukrayins’koyi armiyi ta na skhid vid kordonu Ukrayiny z rosiys’koyu federatsiyeyu.
Uyavit’ sobi terakt u moskvi, u yakomu mozhna bulo b zvynuvatyty «ukrayins’kykh natsionalistiv, yaki khochut’ pomstytysya za Buchu». S’ohodni ye bahato dokaziv toho, shcho same takyy stsenariy putin vykorystav, shchob vypravdaty znyshchennya Chechni svoyeyu armiyeyu 1999 roku. rosiyany pidtrymaly tu viynu, tomu shcho sertse yikhn’oho krayu opynylosya pid zahrozoyu. Zakhyst rosiyi kardynal’no vidriznyayet’sya vid vtorhnennya v Ukrayinu.
rosiys’kym verbuval’nykam treba peretvoryty tsyu viynu z operatsiyi, spryamovanoyi na «denatsyfikatsiyu» Ukrayiny («bratn’oyi», ale vse-taky chuzhoyi krayiny), na oboronnyy konflikt: ukrayintsiv treba pokazaty takymy, shcho stanovlyat’ bezposerednyu zahrozu sertsyu rosiyi. Yakshcho take pereprofilyuvannya vdast’sya zrobyty shvydko, viyna v Ukrayini stane «vitchyznyanoyu». Potoku novobrantsiv, mozhe, i ne bude, ale harmatnoho m’yasa, bezperechno, pobil’shaye.
rosiys’ki komandyry vmiyut’ vesty «vitchyznyani» viyny. Yikhnya stratehiya peredbachaye kydannya v biy velykoyi kil’kosti pohano pidhotovanoho y keps’ko osnashchenoho osobovoho skladu, popry mozhlyvi vtraty. Peremohu zabezpechuyut’ masoyu. Yaskravoyu ilyustratsiyeyu tsiyeyi stratehiyi ye bytva za Kyiv 1943 roku: za desyat’ dniv nimets’ki viys’ka vtratyly zahalom simnadtsyat’ tysyach osib (ubyti, poraneni, znykli bezvisty) proty ponad sta visimnadtsyaty tysyach z radyans’koho boku. Otaka peremoha…
rosiyany ne lyublyat’ svoyikh ditey.
Nareshti, mozhete ne sumnivatysya: yakshcho do Dnya peremohy 9 travnya rosiys’kyy nastup na Donbas ne matyme uspikhu (a ya vpevnenyy, shcho vin provalyt’sya), u putina ne bude inshoho vyboru, yak rozpochaty eskalatsiyu za mezhamy Ukrayiny. Ya napolyahayu na svoyemu prohnozi shchodo taktychnoho yadernoho udaru. Bil’she nichoho ne zalyshyt’sya.
Yoho raketa ne obov’yazkovo potsilyt’ u natovs’kyy ob’yekt, ale ideya bude zrozumiloyu: yakshcho rosiyi ne dozvolyat’ pidim’yaty pid sebe Ukrayinu, nastupnyy zapusk zdiysnyat’ po stolytsi YeS…
Tse nazyvayet’sya shantazhem, i ya spravdi ne znayu, yak na n’oho vidreahuyut’ ochil’nyky NATO.
«putin ne mozhe ne rozumity, shcho yakshcho vin vykorystaye yadernu zbroyu proty NATO, to tse bude samohubstvom!» — stverdzhuyut’ eksperty. Diysno, doktrynu «vzayemnoho harantovanoho znyshchennya» chasiv kholodnoyi viyny rozrobyly spetsial’no, shchob strymuvaty vsi nadderzhavy vid zastosuvannya yadernoyi zbroyi.
Odnak tse pratsyuye, lyshe yakshcho obydvi storony tsinuyut’ svoyikh lyudey. Ta shcho, yak rosiyanam do nykh bayduzhe?
Nastav chas usvidomyty prostyy fakt: rosiyi lyudy ne vazhlyvi. Navit’ svoyi. Daruy, Stingu, ale rosiyany ne lyublyat’ svoyikh ditey.
Vony lyublyat’ peremohu. Za vsyaku tsinu. Tse zhakh, yakomu nam dovedet’sya pohlyanuty u vichi.
Pomozhy nam, Bozhe!
#ThoughtsfromKyiv #DumkyZKyyeva
