English
Thoughts From Kyiv — April 2, 2022
Locusts. If we Ukrainians can be likened to “bees” protecting our hive — each with his/her own responsibilities, but with a singular ideal that unites and informally coordinates our activities — then the russians are nothing but a swarm of locusts.
During the past two days, Ukrainian forces have liberated towns and villages to the northwest of Kyiv: Irpin, Bucha, Hostomel, Ivankiv, Makariv and many others. The retreating russian forces have left behind destroyed and looted houses. Videos from Bucha show dead bodies of civilians on the streets with their hands tied behind their backs — apparently summarily executed. Trashed houses are mined and boobytrapped with “gifts”, just waiting for their civilian owners to return.
A co-worker of mine was trapped in a russian occupied a village near Borodyanka since February 26. During the first week of occupation she was still able to call or message us, but we lost contact in early March. Today she let us know that she is alive! She recounted how the yanukovych-era “elders” of her village (in power prior to 2014) were the first to cooperate with the occupying forces. The collaborators left quickly together with the retreating russians. If they hadn’t the locals would have killed them with their bare hands as soon as they could have.
The retreating russians are taking everything. Their transport trucks are packed with refrigerators, television sets, ovens, clothing, shoes and slippers, cosmetics — everything that can be looted from the homes they had occupied for the past month. One photo of a russian truck disabled by the advancing Ukrainian forces shows two wheels from passenger cars strapped on to the front grill together with a shovel, hoe and rake. Apparently gardening instruments are in short supply in russia.
It would seem the retreating russians are steeling everything they can get their hands on.
Intercepted telephone conversations between russian soldiers and their wives and girlfriends back home indicate that the invaders’ looting is not spontaneous. The women are heard encouraging their men to bring back as much plunder as possible: the request for a perfume sample box and jewelry (“especially gold crosses and diamond earrings”) particularly sticks in my mind.
In the towns recently liberated by Ukrainian forces, the locals are ecstatic. Elderly ladies who remember World War II recall the Nazis as civilized in comparison with the russians. The Germans may have considered Ukrainians “untermensch” (lower people) but they respected their humanity and their possessions. The russians simply swarmed in and pillaged.
In the film “Independence Day”, the character President Whitmore (played by Bill Pullman) described the invading aliens appropriately: “They’re like locusts. They’re moving from planet to planet… their whole civilization. After they’ve consumed every natural resource they move on… and we’re next.”
We’re next!
At the beginning of this war I thought it inappropriate to refer to the russian invaders as the “Horde” (after-all, the historical reference may be considered somewhat racist). Now I understand that this is a more than appropriate designation: they came to destroy; they raped, pillaged and murdered, and when forced to retreat they have left nothing but devastation, debris and destruction. This is not an army. These are marauders and bandits who have no sense of military honor, no morals, no scruples. They are locusts.
And don’t tell me it’s their regime; that simple russians are not to blame for this! This is not putin’s war. This is russia’s war! Their soldiers came to feed themselves, to conquer for the purpose of enslavement, to destroy for the perverse pleasure of mayhem. There can be no excuse for this barbarism.
Apparently when the war began, the russians planned to take Kyiv in 3 days. If so, why did their ministry of defense purchase 45 000 body bags prior to the invasion? Why did the russian forces advance with mobile crematoria? If the frontline troops were told to pack dress uniforms for their parade through central Kyiv, why would their commanders equip themselves for large numbers of dead?
Because they planned mass murder! They planned to exterminate all Ukrainian opposition in the same way as the soviets did many times before. They planned to enslave, kill, plunder… Their government even published instructions on how to dig mass graves (more on this from Sergej Sumlenny).
For the moment, the valiant Ukrainian Armed Forces have pushed the russians away from the outskirts of Kyiv. Supposedly, they will now concentrate their swarm on Kharkiv and the Donbas. Mariupol is already 90% destroyed, and many of its citizens have been forcibly deported to russia’s interior. I fear for Kharkiv and the smaller towns of western Donetsk oblast — Kramatorsk in particular.
As for Kyiv, make no mistake: the russians will be back. When the black earth in the region around Ukraine’s capital hardens enough to enable them to advance through the fields instead of having to stay on paved roads, they will return. Again, Ukraine’s forces will push them back, but again and again they will try — as long as the chief locust remains in the kremlin (or in his bunker).
Next time we will be even more ready than before. No more local turncoat collaborators in our midst. Hopefully, with a strong anti-aircraft and anti-missile shield. Certainly, with even more determined defenders.
Слава Україні!*
#ThoughtsfromKyiv
* Slava Ukrayini! (translit. for Ukrainian). Glory to Ukraine!
Written on: 02.04.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 03.08.2022
Author: Mykhailo Wynnyckyj
Illustrator: Victoria Boyko
Proofreader: Iryna Andrieieva
Copy Editor: Yuliia Moroz
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Українська (Cyrillic)
Думки з Києва — 2 квітня 2022 року
Саранча. Якщо нас, українців, можна порівняти із бджолами, що захищають свій вулик (кожен зі своїми обов’язками, але з єдиним ідеалом, який об’єднує та неформально координує нашу діяльність), то росіяни — це не що інше, як рій саранчі.
Протягом останніх двох днів українські війська звільнили міста й села на північний захід від Києва: Ірпінь, Бучу, Гостомель, Іванків, Макарів і багато інших. Відступивши, російські війська залишили по собі зруйновані й пограбовані будинки. На відео з Бучі видно трупи цивільних на вулицях зі зв’язаними за спиною руками — найімовірніше, людей стратили без суду й слідства. У розгромлених і загиджених будинках заклали міни й наставили вибухові сюрпризи-«подарунки», які тільки й чекають на повернення власників — мирних жителів.
Моя колега від 26 лютого перебувала в пастці в селі поблизу Бородянки: його окупували росіяни. Протягом першого тижня окупації вона ще могла дзвонити або писати нам, але на початку березня ми втратили з нею зв’язок. Сьогодні вона сповістила, що жива! Детально розповіла, як «старійшини» її села часів януковича (що перебували при владі до 2014 року) першими пішли на співпрацю з окупаційними військами. Колаборанти накивали п’ятами спільно з росіянами, що відступали. Якби вони цього не зробили, місцеві жителі за першої ж нагоди розправилися б з ними голими руками.
Відступаючи, росіяни забирають геть усе. Їхні вантажівки забиті холодильниками, телевізорами, кондиціонерами, одягом, взуттям і домашніми капцями, косметикою — усім, що лише можна поцупити з будинків, які вони захопили впродовж останнього місяця. На одній зі світлин російської вантажівки, що її під час наступу підбили українські війська, видно два колеса від легкових автомобілів, прив’язані до передньої решітки разом з лопатою, сапкою та граблями. Мабуть, у росії дефіцит садових інструментів.
Скидається на те, що росіяни озброюються всім, що їм потрапляє до рук.
Перехоплені телефонні розмови між російськими солдатами та їхніми дружинами й коханими вдома свідчать, що мародерство загарбників не випадкове. Чуємо, як жінки заохочують своїх чоловіків вивезти якомога більше награбованого. Мені особливо запам’яталося прохання привезти коробочку з пробниками парфумів і ювелірні прикраси («передусім золоті хрестики й сережки з діамантами»).
У містах, які нещодавно звільнили українські війська, місцеві жителі в піднесеному настрої. Старші жінки, які пам’ятають Другу світову війну, згадуючи й порівнюючи нацистів з росіянами, називають перших цивілізованими. Німці, може, і вважали українців untermensch («недолюдьми»), але поважали їхню людську гідність і не зазіхали на їхнє майно. росіяни ж просто набігли й мародерили.
У фільмі «День незалежності» персонаж — президент Томас Вітмор (у виконанні Білла Пуллмана) влучно описав прибульців, що вдерлися на територію США: «Вони схожі на саранчу. Перелітають з планети на планету… уся їхня цивілізація. Вичерпавши всі природні ресурси, вони рушають далі… і ми наступні».
Ми наступні!
На початку цієї війни я вважав недоречним називати російських загарбників ордою (зрештою, таку історичну алюзію можуть вважати расистською). Тепер я розумію, що це більш ніж слушне найменування: вони прийшли, щоб знищити; вони ґвалтували, грабували й убивали, а коли були змушені відступити, то не залишили після себе нічого, крім спустошення, завалів і погибелі. Це не армія. Це мародери й бандити, які не мають ні поняття військової честі, ні моралі, ні докорів сумління. Це саранча.
І не розказуйте мені, що це їхній режим, що прості росіяни в цьому не винні! Це не війна путіна. Це війна росії! Їхні солдати прийшли поживитися, завоювати, щоб поневолити, знищити, щоб отримати збочену насолоду від хаосу. Цьому варварству немає виправдання.
Начебто, коли почалася війна (повномасштабне вторгнення. — Прим. ред.), росіяни планували взяти Київ за три дні. Якщо це так, то чому їхнє міністерство оборони перед вторгненням закупило сорок п’ять тисяч мішків для трупів? Чому російська армія наступала з пересувними крематоріями? Якщо військам на передовій наказали спакувати й узяти із собою форму для параду в центрі Києва, то чому їхні командири готувалися до великої кількості загиблих?
Тому що вони планували масові вбивства! Вони планували розправитися з усією українською опозицією так само, як раніше багато разів робила радянська влада. Вони планували підкоряти, убивати, плюндрувати… Їхній уряд навіть опублікував інструкції, як копати масові могили (детальніше див. у дописі німецького політолога Сергія Сумленного в соціальній мережі Х).
Відважні Збройні Сили України відкинули росіян від околиць Києва. Припускають, що тепер вони зосередять свою навалу на Харкові й Донбасі. Маріуполь зруйнували вже на 90 %, а багато його мешканців насильно депортували вглиб росії. Я боюся за Харків і менші міста на заході Донецької області, зокрема за Краматорськ.
Що стосується Києва, навіть не сумнівайтеся: росіяни повернуться. Коли чорнозем на прилеглих до української столиці територіях ствердне так, що можна буде просуватися полями, а не триматися асфальтованих доріг, вони повернуться. Знов-таки, українські війська їх відтіснятимуть, утім, вони робитимуть нові й нові спроби — доти, доки головна саранча залишатиметься в кремлі (або у своєму бункері).
Наступного разу ми підготуємося ще краще, ніж досі. Серед нас не буде жодних місцевих колаборантів-зрадників. Сподіваємося, матимемо надійний зенітний і протиракетний захист. І, звісно, ще незламніших захисників.
Слава Україні!
#ThoughtsfromKyiv #ДумкиЗКиєва
Текст написано: 02.04.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 03.08.2022
Автор: Михайло Винницький
Перекладачка (з англійської на українську): Оксана Мельник
Ілюстраторка: Вікторія Бойко
Літературна редакторка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Мова оригіналу: англійська
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
Dumky z Kyyeva — 2 kvitnya 2022 roku
Sarancha. Yakshcho nas, ukrayintsiv, mozhna porivnyaty iz bdzholamy, shcho zakhyshchayut’ sviy vulyk (kozhen zi svoyimy obov’yazkamy, ale z yedynym idealom, yakyy ob’yednuye ta neformal’no koordynuye nashu diyal’nist’), to rosiyany — tse ne shcho inshe, yak riy saranchi.
Protyahom ostannikh dvokh dniv ukrayins’ki viys’ka zvil’nyly mista y sela na pivnichnyy zakhid vid Kyyeva: Irpin’, Buchu, Hostomel’, Ivankiv, Makariv i bahato inshykh. Vidstupyvshy, rosiys’ki viys’ka zalyshyly po sobi zruynovani y pohrabovani budynky. Na video z Buchi vydno trupy tsyvil’nykh na vulytsyakh zi zv’yazanymy za spynoyu rukamy — nayimovirnishe, lyudey stratyly bez sudu y slidstva. U rozhromlenykh i zahydzhenykh budynkakh zaklaly miny y nastavyly vybukhovi syurpryzy-«podarunky», yaki til’ky y chekayut’ na povernennya vlasnykiv — myrnykh zhyteliv.
Moya koleha vid 26 lyutoho perebuvala v pasttsi v seli poblyzu Borodyanky: yoho okupuvaly rosiyany. Protyahom pershoho tyzhnya okupatsiyi vona shche mohla dzvonyty abo pysaty nam, ale na pochatku bereznya my vtratyly z neyu zv’yazok. S’ohodni vona spovistyla, shcho zhyva! Detal’no rozpovila, yak «stariyshyny» yiyi sela chasiv yanukovycha (shcho perebuvaly pry vladi do 2014 roku) pershymy pishly na spivpratsyu z okupatsiynymy viys’kamy. Kolaboranty nakyvaly p’yatamy spil’no z rosiyanamy, shcho vidstupaly. Yakby vony ts’oho ne zrobyly, mistsevi zhyteli za pershoyi zh nahody rozpravylysya b z nymy holymy rukamy.
Vidstupayuchy, rosiyany zabyrayut’ het’ use. Yikhni vantazhivky zabyti kholodyl’nykamy, televizoramy, kondytsioneramy, odyahom, vzuttyam i domashnimy kaptsyamy, kosmetykoyu — usim, shcho lyshe mozhna potsupyty z budynkiv, yaki vony zakhopyly vprodovzh ostann’oho misyatsya. Na odniy zi svitlyn rosiys’koyi vantazhivky, shcho yiyi pid chas nastupu pidbyly ukrayins’ki viys’ka, vydno dva kolesa vid lehkovykh avtomobiliv, pryv’yazani do peredn’oyi reshitky razom z lopatoyu, sapkoyu ta hrablyamy. Mabut’, u rosiyi defitsyt sadovykh instrumentiv.
Skydayet’sya na te, shcho rosiyany ozbroyuyut’sya vsim, shcho yim potraplyaye do ruk.
Perekhopleni telefonni rozmovy mizh rosiys’kymy soldatamy ta yikhnimy druzhynamy y kokhanymy vdoma svidchat’, shcho maroderstvo zaharbnykiv ne vypadkove. Chuyemo, yak zhinky zaokhochuyut’ svoyikh cholovikiv vyvezty yakomoha bil’she nahrabovanoho. Meni osoblyvo zapam’yatalosya prokhannya pryvezty korobochku z probnykamy parfumiv i yuvelirni prykrasy («peredusim zoloti khrestyky y serezhky z diamantamy»).
U mistakh, yaki neshchodavno zvil’nyly ukrayins’ki viys’ka, mistsevi zhyteli v pidnesenomu nastroyi. Starshi zhinky, yaki pam’yatayut’ Druhu svitovu viynu, zhaduyuchy y porivnyuyuchy natsystiv z rosiyanamy, nazyvayut’ pershykh tsyvilizovanymy. Nimtsi, mozhe, i vvazhaly ukrayintsiv untermensch («nedolyud’my»), ale povazhaly yikhnyu lyuds’ku hidnist’ i ne zazikhaly na yikhnye mayno. rosiyany zh prosto nabihly y maroderyly.
U fil’mi «Den’ nezalezhnosti» personazh — prezydent Thomas Whitmore (u vykonanni Billa Pullmana) vluchno opysav prybul’tsiv, shcho vderlysya na terytoriyu SShA: «Vony skhozhi na saranchu. Perelitayut’ z planety na planetu… usya yikhnya tsyvilizatsiya. Vycherpavshy vsi pryrodni resursy, vony rushayut’ dali… i my nastupni».
My nastupni!
Na pochatku tsiyeyi viyny ya vvazhav nedorechnym nazyvaty rosiys’kykh zaharbnykiv ordoyu (zreshtoyu, taku istorychnu alyuziyu mozhut’ vvazhaty rasysts’koyu). Teper ya rozumiyu, shcho tse bil’sh nizh slushne naymenuvannya: vony pryyshly, shchob znyshchyty; vony gvaltuvaly, hrabuvaly y ubyvaly, a koly buly zmusheni vidstupyty, to ne zalyshyly pislya sebe nichoho, krim spustoshennya, zavaliv i pohybeli. Tse ne armiya. Tse marodery y bandyty, yaki ne mayut’ ni ponyattya viys’kovoyi chesti, ni morali, ni dokoriv sumlinnya. Tse sarancha.
I ne rozkazuyte meni, shcho tse yikhniy rezhym, shcho prosti rosiyany v ts’omu ne vynni! Tse ne viyna putina. Tse viyna rosiyi! Yikhni soldaty pryyshly pozhyvytysya, zavoyuvaty, shchob ponevolyty, znyshchyty, shchob otrymaty zbochenu nasolodu vid khaosu. Ts’omu varvarstvu nemaye vypravdannya.
Nachebto, koly pochalasya viyna (povnomasshtabne vtorhnennya. — Prym. red.), rosiyany planuvaly vzyaty Kyiv za try dni. Yakshcho tse tak, to chomu yikhnye ministerstvo oborony pered vtorhnennyam zakupylo sorok p’yat’ tysyach mishkiv dlya trupiv? Chomu rosiys’ka armiya nastupala z peresuvnymy krematoriyamy? Yakshcho viys’kam na peredoviy nakazaly spakuvaty y uzyaty iz soboyu formu dlya paradu v tsentri Kyyeva, to chomu yikhni komandyry hotuvalysya do velykoyi kil’kosti zahyblykh?
Tomu shcho vony planuvaly masovi vbyvstva! Vony planuvaly rozpravytysya z usiyeyu ukrayins’koyu opozytsiyeyu tak samo, yak ranishe bahato raziv robyla radyans’ka vlada. Vony planuvaly pidkoryaty, ubyvaty, plyundruvaty… Yikhniy uryad navit’ opublikuvav instruktsiyi, yak kopaty masovi mohyly (detal’nishe dyv. u dopysi nimets’koho politoloha Serhiya Sumlennoho v sotsial’niy merezhi X).
Vidvazhni Zbroyni Syly Ukrayiny vidkynuly rosiyan vid okolyts’ Kyyeva. Prypuskayut’, shcho teper vony zoseredyat’ svoyu navalu na Kharkovi y Donbasi. Mariupol’ zruynuvaly vzhe na 90 %, a bahato yoho meshkantsiv nasyl’no deportuvaly vhlyb rosiyi. Ya boyusya za Kharkiv i menshi mista na zakhodi Donets’koyi oblasti, zokrema za Kramators’k.
Shcho stosuyet’sya Kyyeva, navit’ ne sumnivaytesya: rosiyany povernut’sya. Koly chornozem na prylehlykh do ukrayins’koyi stolytsi terytoriyakh stverdne tak, shcho mozhna bude prosuvatysya polyamy, a ne trymatysya asfal’tovanykh dorih, vony povernut’sya. Znov-taky, ukrayins’ki viys’ka yikh vidtisnyatymut’, utim, vony robytymut’ novi y novi sproby — doty, doky holovna sarancha zalyshatymet’sya v kremli (abo u svoyemu bunkeri).
Nastupnoho razu my pidhotuyemosya shche krashche, nizh dosi. Sered nas ne bude zhodnykh mistsevykh kolaborantiv-zradnykiv. Spodivayemosya, matymemo nadiynyy zenitnyy i protyraketnyy zakhyst. I, zvisno, shche nezlamnishykh zakhysnykiv.
Slava Ukrayini!
#ThoughtsfromKyiv #DumkyZKyyeva
