English
And That’s Probably the Most Beautiful Thing About This Blackout of Ours
The online lecture in KMA had to be canceled. We stayed without electricity from ab. 4 pm until 7 pm (when the lecture was supposed to begin), but the power did not resume. Not matured. Did not have time to gain enough strength. To drink enough water. To sleep enough and wake up.
The lights woke up just now. When the lights suddenly turn on in the dark, you take it as the goal of your favorite team. You involuntarily throw your hands up and scream ‘dynamo dynamo’. Although the difference is that you do not know who scored the goal, and what kind of lightning attack led to it. Children start running crazy around the apartment, although they had not been taking a break before, but now they do not break even more crazy. It is interesting to know how children can run around the apartment in complete darkness, and avoid all the sharp edges. And the dead ends, too. Although sometimes they do not miss the sharp corners, and put daddies in a dead end of darkness, of lack of communication, of cruel baby crying for the same philosophical questions for daddy why didn’t you download the cartoons so what if there’s no internet daaaddy download some more.
Children are a miracle of life because they are omnipresent, and at all times. We go to bed with children, we wake up with children, we take a walk with children, we deliver lectures with children, we desperately do all the work and texts and podcasts when children are temporarily unavailable (asleep), and we finish the podcasts, works, texts and livestreams when they wake up with no compromise.
And here is the main conclusion to which this fatal and fateful post led. Such as:
in the darkness of blackout, the presence of children multiplies exponentially. They used to be everywhere before, and now they are totally everywhere. They surrounded you, and took you prisoner.
And that’s probably the most beautiful thing about this blackout of ours.
Written on: 25.10.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 21.02.2023
Author: Volodymyr Yermolenko
Translator (from Ukrainian to English): Svitlana Bregman
Illustrator: Nastia Haidaienko
Proofreader: Tetiana Vorobtsova
Copy Editor: Yuliia Moroz
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Original language: Ukrainian
Translation language: English
Українська (Cyrillic)
І це, мабуть, найпрекрасніше в цьому нашому блекауті
Онлайн-лекцію в КМА довелося скасувати. Ми сиділи без світла приблизно з 16:00 до 19:00. Коли лекція мала початися, воно не з’явилося. Не дозріло. Не встигло набратися сил. Напитися води. Виспатися й прокинутися.
Світло прокинулося тільки щойно. Коли в темряві раптом вмикають світло, сприймаєш це як гол улюбленої команди. Мимоволі підкидаєш руки й кричиш: «Динамо! Динамо!». Хоча відмінність у тому, що ти не знаєш, хто забив гол і яка блискавична атака до цього привела. Діти починають божевільно гасати по квартирі, хоча вони й не припиняли цього робити, але тепер вони цього не припиняють ще божевільніше. Цікаво, як діти можуть гасати по квартирі в повній темряві й оббігати всі гострі кути. І глухі кути теж. Хоча інколи вони не оббігають гострих кутів і ставлять батьків у глухий кут темряви, відсутності зв’язку, жорстокого дитячого плачу й філософських запитань: «Тату, чому не скачав мультики? Ну і шо, шо нема інтернету? Скачаєш? Ну та-а-ату».
Діти — це диво життя, тому що вони скрізь і завжди. Ми лягаємо з дітьми, прокидаємося з дітьми, гуляємо з дітьми, читаємо лекції з дітьми, робимо відчайдушно всі роботи, і тексти, і подкасти, коли діти тимчасово недоступні (сплять), і закінчуємо подкасти, роботи, тексти і включення, коли вони безальтернативно прокидаються.
І ось вам головний висновок, до якого фатально й доленосно вів цей пафосний допис.
У темряві блекауту присутність діток помножується в геометричній прогресії. Вони й так були скрізь, а тепер вони тотально скрізь. Оточили вас і взяли в полон.
І це, мабуть, найпрекрасніше в цьому нашому блекауті.
Текст написано: 25.10.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 21.02.2023
Автор: Володимир Єрмоленко
Ілюстраторка: Настя Гайдаєнко
Літературна редакторка і коректорка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
I tse, mabut’, nayprekrasnishe v ts’omu nashomu blekauti
Onlayn-lektsiyu v KMA dovelosya skasuvaty. My sydily bez svitla pryblyzno z 16:00 do 19:00. Koly lektsiya mala pochatysya, vono ne z’yavylosya. Ne dozrilo. Ne vstyhlo nabratysya syl. Napytysya vody. Vyspatysya y prokynutysya.
Svitlo prokynulosya til’ky shchoyno. Koly v temryavi raptom vmykayut’ svitlo, spryymayesh tse yak hol ulyublenoyi komandy. Mymovoli pidkydayesh ruky y krychysh: «Dynamo! Dynamo!». Khocha vidminnist’ u tomu, shcho ty ne znayesh, khto zabyv hol i yaka blyskavychna ataka do ts’oho pryvela. Dity pochynayut’ bozhevil’no hasaty po kvartyri, khocha vony y ne prypynyaly ts’oho robyty, ale teper vony ts’oho ne prypynyayut’ shche bozhevil’nishe. Tsikavo, yak dity mozhut’ hasaty po kvartyri v povniy temryavi y obbihaty vsi hostri kuty. I hlukhi kuty tezh. Khocha inkoly vony ne obbihayut’ hostrykh kutiv i stavlyat’ bat’kiv u hlukhyy kut temryavy, vidsutnosti zv’yazku, zhorstokoho dytyachoho plachu y filosofs’kykh zapytan’: «Tatu, chomu ne skachav mul’tyky? Nu i sho, sho nema internetu? Skachayesh? Nu ta-a-atu».
Dity — tse dyvo zhyttya, tomu shcho vony skriz’ i zavzhdy. My lyahayemo z dit’my, prokydayemosya z dit’my, hulyayemo z dit’my, chytayemo lektsiyi z dit’my, robymo vidchaydushno vsi roboty, i teksty, i podkasty, koly dity tymchasovo nedostupni (splyat’), i zakinchuyemo podkasty, roboty, teksty i vklyuchennya, koly vony bezal’ternatyvno prokydayut’sya.
I os’ vam holovnyy vysnovok, do yakoho fatal’no y dolenosno viv tsey pafosnyy dopys.
U temryavi blekautu prysutnist’ ditok pomnozhuyet’sya v heometrychniy prohresiyi. Vony y tak buly skriz’, a teper vony total’no skriz’. Otochyly vas i vzyaly v polon.
I tse, mabut’, nayprekrasnishe v ts’omu nashomu blekauti.
