Map of Changes in Ukraine Over the Last 100+ Days

English

Map of Changes in Ukraine Over the Last 100+ Days

This document has been jointly elaborated by the participants of the conference “Lessons of War and Future Reconstruction of the Country and Society”, held on the joint platform of the National University ”Kyiv-Mohyla Academy” and Ukrainian Catholic University on June 9, 2022. This is a preliminary presentation of joint achievements intended for further in-depth discussions, including at future conferences.

The document has been prepared on the basis of the materials of the joint creative work of the conference participants: Mychailo Wynnyckyj, Oksana Kulakovska, Nadiya Kobylyak, Valerii Pekar, Vitaliy Rudenkyi, Kostyantyn Peresedov, Kateryna Skorokhod, Anton Suslov also helped with creative work.

Politics and state power institutions 

1. Marginalization and reduction of the influence of anti-Ukrainian (pro-russian) forces — both at the national/state level (Verkhovna Rada of Ukraine), and at the level of local self-government.
2. We see a consensus at all levels regarding further integration of Ukraine into the EU.
3. The main social gap between the supposedly pro-Ukrainian West and the pro-russian East, which has been shaping the political landscape in the country for almost 2 last decades, has disappeared.
4. The discourse on the Crimea has changed — now it is being discussed in the context of the new agenda, namely the need for military de-occupation of all occupied territories.
5. Decentralization has proven effective — many rapid response decisions are adopted and implemented at the regional level.
6. However, a threat has also appeared — political loyalty as a factor of centralized budget funding allocation for local authorities.
7. A noticeable reduction of the state involvement in certain areas in favor of the security focus.
8. Increasing trust in the Armed Forces of Ukraine and local authorities.
9. Strengthening of cooperation between state institutions and public initiatives, in particular volunteer initiatives related to solving humanitarian issues.
10. The division of people into those who love Ukraine and those who do not (blessed Lyubomyr Huzar) is not about attitudes, but rather about specific actions for the benefit of the country.
11. The capacity and/or incapacity of state authorities has become visible. and the understanding of the functions performed by the latter has also improved.
12. Reduction of digital transparency of state bodies (registry closure, etc.).
13. Increased risk of usurpation of power, manifested in several directions (see below).
14. Attack on media — selective channel closure.
15. Legitimation of manual control in state authorities.
16. Reduction of the role of the Parliament and the Government, with simultaneous strengthening of the Office of the President.
17. International “sacralization” of the president (respectively structured information campaign).
18. Proactive foreign policy rhetoric (including good work of the Ministry of Foreign Affairs).
19. Application for being considered a geopolitical subject.
20. Application for the EU membership as a specific action. As a result — obtaining the status of candidate for the EU membership (updated after the conference).
21. Developing a request for an ethical politics framework.
22. Improving reputation.
23. Reinforcing the discourse on national identity.

Social relations and informal institutions (changes in the “unwritten rules” of interaction between people in the society are meant)

1. Interpersonal trust and trust in the security sector has increased, but not necessarily in other sectors of state responsibility.
2. Public recognition of the security and defense sector (we appreciate their professionalism).
3. The desire and real actions aimed at mutual assistance of individuals in the society have increased.
4. Activity on one’s own initiative / activism.
5. Charity is a mass phenomenon.
6. Changing attitudes towards the disadvantaged.
7. Solidarity regarding identity – being a Ukrainian has become universally attractive (the question remains whether this solidarity is temporary).
8. Awareness of the enemy — new markers “own”-“alien”.
9. Appropriation of the country — increased civic consciousness and social responsibility.
10. Increasing demand for gender equality.
11. Family trials related to relocation and activity in the Armed Forces of Ukraine.
12. Emergence of Territorial Defense.
13. A specific role of Ukrainians abroad (not only as money earners).
14. Grassroots horizontal diplomacy through social networks and personal contacts.
15. At the level of consciousness, everyone must be agents of change to gain victory.
16. State monopolization of the information space.
17. Information policy has replaced reality (we don’t know the number of those perished, etc.) + information vacuum + self-censorship.
18. The emergence of world Ukrainianism – recognition of Ukrainians around the world (“Ukrainians are a brand”).
19. World Ukrainianism has manifested itself — the attitude is changing in Ukraine to the people staying abroad who are not citizens of Ukraine, but identify themselves as Ukrainians,.
20. Awareness of the benefits of mobility.
21. Emergence of the phenomenon of “twice internally displaced persons” (2014 and now).

Thinking, identity, culture

1. The Ukrainian language has become more common in the public space. More people are willing to demonstratively switch to Ukrainian, more Ukrainian can be heard in the field of services.
2. Military culture has started permeating deeper layers of the society. Military culture refers to role models, weapon ownership, practices and awareness of various types of weapons.
3. There is less pro-russian identity. Ukrainians have learned to “cancel” russian culture and export this “cancellation”.
4. The pantheon of heroes of the Return of Historical Memory has been updated. The events of the russian-Ukrainian war have raised the archetypes that were not understood before from memory. In particular, heroic deeds of Ukrainian soldiers and figures in the past have received new interpretations.
5. Support for pro-Ukrainian churches, in particular the Orthodox Church of Ukraine (OCU), has increased, and support for the church associated with moscow has dropped to a critical level.
6. In the West, the voice of cultural figures has become more vigorous. Our activists have something to say and have become more confident in speaking, but the problem of translating some of our experiences into the languages of external audiences is still there.
7. Territorial mobility of the population has increased: a large meeting of Ukrainians with Ukrainians has taken place. Many people have discovered regional cultural layers, social groups and ways of each other’s thinking. Subjectivization of the Ukrainian south and development of its identity has been launched. It has discovered it for itself, and Ukraine has begun to distinguish it in itself.
8. Ukrainians have “disenchanted” their image of a Western intellectual. We are witnessing the crisis of Western intellectual thought. The Western intellectual’s toolkit is too limited to understand the latest events in Ukraine.
9. The general demand for senses has increased. This means that there is an increased interest in continuity, in history, Ukrainians have discovered the power of conceptual thinking. Just the way the nations of the West did after the Second World War.
10. There is a feeling that there has been an increase in psychological and media literacy. However, this thesis is not supported unanimously. Social frustration of those who have moved out of the country, as well as those who could be but are not, where the hostilities are taking place now.
11. The gap between the emergence of an idea and its implementation has decreased — a “nation of doers”. This is seen as a mix of two feelings — being a subject (“I have to act”) and uncertainty (“tomorrow is unknown”).
12. Increasing personal responsibility to the society.
13. A new form of cultural text — memes — has appeared. We learn to express complex things via very simple forms.
14. Many people have realized that they are Ukrainians.
15. Growing attachment to NATO. Ukrainians have started feeling Eurocentric, a part of the Western club of states. The same has happened to Ukraine as far as the attitude of other states to it is concerned.
16. Ukrainians study foreign languages ​​and intensively familiarize themselves with Western experiences and practices.
17. Foreigners study Ukrainian.
18. Ukrainians’ understanding of the value of freedom and democracy has increased significantly.
19. In society the old lines of social divisions have become less visible, but new ones have appeared: they have been fighting — have not been fighting, they have left — have not left, they perceive the war empathically — have closed themselves from the war, etc.).
20. Collective responsibility has been legitimized in the society (primarily concerning russians, but not only). Ukrainians are trying to export this legitimation outside their country. In particular, they oppose the opinion that only putin is to blame for the war.
21. There has appeared a feeling of a total and unavoidable threat — there are no safe places. No one is guaranteed safety. Reactionary culture (recording the fact). A very active process of event documentation is taking place. The war continues in real time.
22. There has been a great meeting of Ukrainians and Europe and the world (dual effects on the European identity of Ukrainians: on the one hand, Ukrainians have got to know Europe more and better; while, on the other hand, some myths about Europe have been debunked).
23. Changes in the sense of inferiority of Ukrainians as compared to the West are being recorded. There has been a debate about the depth of and the need for this change.
24. There is a great social trauma (the effect will depend on when the victory will come and what it will be like).
25. Awareness of the safety speech characteristic of older generations (“peaceful sky”, “good night”, etc.) All these words have acquired tactile coloring.
26. Ukrainian events outlined the dividing line between good and evil, black and white. Ukrainians are pushing themselves and the Western world to make a choice within this division.
27. The sense of separateness/uniqueness of the Ukrainian political nation has grown.
28. Tolerance towards various minorities (national, LGBT+, religious, etc.) and political opponents is growing.
29. Two latent parallel processes can be traced: the tendency to authoritarianism and increased role of the central government vs the tendency to chaos, diversification and bottom-to-top networking . These two modes of the society coexist and make an unstable equilibrium.
30. Animal care has never been more public and visible than it is now.

Economy

1. Direct destructive impact of military actions:

• Decreased industrial activity in the east (two large metallurgical plants have been affected).
• Loss of oil refineries.
• Ruined infrastructure — transport, logistics, export impossibility.
• Ruined housing stock.
• The problem of crop harvesting, storage and transportation.
• Looting, smuggling of goods.
• Human trafficking.

2. Destructive impact of military operations on the financial system:

• Decreased state and local budget revenues.
• The threat of not receiving foreign exchange revenues from agriculture, IT, and work abroad.
• Increased inflation, resulting in a sharp accounting rate increase.
• Dependence of state finance on donors.
• Accumulation of debts of state-owned companies.
• Reduction of incomes of Ukrainians.
• Delay in social benefit payments.
• Increased cost of finance for enterprises.

3. Destructive impact of military operations on human capital:

• Labor migration.
• Available workforce reduction.
• Departure of students as well as young people in general abroad.
• Mobilization has led to a decrease in workforce, lack of profile specialists, and impossibility of restoring business due to lack of key employees.
• Growing unemployment.
• The number of people without housing in private ownership and without the prospects of purchasing it in the medium term has increased.
• People have lost real estate as a means of accumulation.
• Risks with human capital reproduction.

4. Other indirect destructive factors:

• Increased energy vulnerability.
• Economy militarization.
• Shortage of fuel, construction materials, etc.
• Access to technology has become worse.

5. Related negative factors:

• Part of the institutions have turned out to be incompetent / inactive.
• Political dependence on local budget finance.
• Exchange rate business: “foreign currency tourism”.

6. Economic resilience:

• State-owned companies have proven to be resilient.
• The banking system has kept its positions.
• Shadow economy has saved the Armed Forces.
• Retraining of people and businesses.
• Growing role of ecosystems.

7. Structural changes:

• Mass IT relocation abroad.
• Changing the east-west balance: shift in the center of economic activity.
• Logistics / transport chains have changed.
• Growth of the market of military goods.

8. Government’s anti-crisis solutions:

• Certain taxes and duties, certain (capital) expenditures have been canceled.
• Customs (customs control and duties) has been canceled.
• The system of budget expenditures has changed.
• Prozorro has been suspended.
• VAT refund has been suspended.
• Some registries have been closed.
• In practice, the Government saw the inefficiency of market price regulation (gasoline).
• The “2%” tax system has not worked.

9. Positive factors:

• Strengthening of horizontal business ties with Europe.
• Emergence of new niches previously occupied by russian goods and services.
• Reduction of political weight of oligarchs as the result of their losses.
• Paypal has started its operation in Ukraine.
• Increase in local production values.
• New opportunities to protect national producers.
• Creative industries “are boosting” the skills that can be capitalized.
• There has appeared a chance for inventors with prototypes.

Written on: 01.08.2022 

First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 22.08.2022

Authors: Valerii Pekar, Mychailo Wynnyckyj and Co

Literary Editor: Halyna Pekhnyk

Copy Editor: Yuliia Moroz

Proofreader: Tetiana Vorobtsova

Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak

Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski

Українська (Cyrillic)

Карта змін в Україні за останні 100+ днів

Цей документ — продукт спільної роботи учасників та учасниць конференції «Уроки війни і майбутня відбудова країни та суспільства», що відбулася на спільній платформі НаУКМА й УКУ 9 червня 2022 року. Це попередній виклад спільних напрацювань задля подальших ґрунтовних обговорень, зокрема на наступних конференціях.

Документ за матеріалами спільної творчої роботи учасників та учасниць конференції підготували: Михайло Винницький, Оксана Кулаковська, Надія Кобиляк, Валерій Пекар, Віталій Руденький. Також творчу роботу допомагали проводити Костянтин Пересєдов, Катерина Скороход, Антон Суслов.

Політика й інституції державної влади

1. Маргіналізація та зменшення впливу антиукраїнських (проросійських) сил — як на рівні національному / державному (Верховна Рада України), так і на рівні місцевого самоврядування.
2. Бачимо на всіх рівнях консенсус щодо подальшої інтеграції України в ЄС.
3. Зник основний суспільний розрив: між нібито проукраїнським Заходом та проросійським Сходом, який визначав політичний ландшафт у країні останні майже два десятиліття.
4. Змінився дискурс щодо Криму: тепер півострів обговорюють у контексті нового порядку денного, а саме потреби деокупувати всі окуповані території у воєнний спосіб.
5. Децентралізація підтвердила ефективність: багато рішень швидкого реагування ухвалюють і здійснюють на рівні регіонів.
6. Проте з’явилася й загроза політичної лояльності як чинника бюджетного фінансування із центру для органів місцевої влади.
7. Помітне скорочення фокусу держави на певних сферах на користь фокусу на безпеці.
8. Зростання довіри до Збройних сил України та органів місцевої влади.
9. Посилення співпраці державних інституцій і громадських ініціатив, зокрема волонтерських ініціатив, пов’язаних з розв’язанням гуманітарних питань.
10. Поділ людей на тих, хто любить Україну та не любить (Блаженнійший Любомир Гузар), — ідеться не про ставлення, а радше про конкретні дії на користь країні.
11. Стали видимими спроможності та/або неспроможності органів державної влади, а також посилилося розуміння функцій, які виконують останні.
12. Зменшення цифрової прозорості державних органів (закриття реєстрів тощо).
13. Посилення ризику узурпації влади, який виражений у кількох напрямках (див. далі).
14. Атака на медіа: вибіркове закриття каналів.
15. Легітимація ручного керування в органах державної влади.
16. Зниження ролі парламенту й уряду з одночасним посиленням Офісу Президента.
17. Міжнародна «сакралізація» президента (відповідно вибудувана інформаційна кампанія).
18. Проактивна зовнішньо-політична риторика (зокрема, добра робота Міністерства закордонних справ).
19. Заява на геополітичну суб’єктність.
20. Заява на членство в ЄС як конкретна дія. Наслідок — отримання статусу кандидата в члени ЄС (оновлено після конференції).
21. Формування запиту на етичні межі політики.
22. Посилення інституту репутації.
23. Посилення дискурсу про національну ідентичність.

Соціальні відносини й неформальні інституції (ідеться про зміни неписаних правил взаємодії між людьми в суспільстві)

1. Збільшилася міжособистісна довіра та довіра до сектора безпеки, але не обов’язково до інших секторів відповідальності держави.
2. Суспільне визнання сектора безпеки й оборони (цінуємо професіоналізм його представників).
3. Збільшилося бажання й реальні дії із взаємодопомоги індивідів у суспільстві.
4. Самодіяльність / активізм.
5. Благодійництво — масове явище.
6. Зміна ставлення до знедолених.
7. Солідарність щодо ідентичності: бути українцем стало універсально привабливим (залишається питання, чи ця солідарність тимчасова).
8. Усвідомлення ворога: нові маркери «свій — чужий».
9. Привласнення країни: збільшення рівня громадянської свідомості й соціальної відповідальності.
10. Збільшення запиту на гендерну рівність.
11. Сімейні випробування, пов’язані з переміщенням й активністю в Збройних силах України.
12. Поява Сил територіальної оборони.
13. Окрема роль українців за кордоном (не лише як заробітчан).
14. Низова горизонтальна дипломатія через соціальні мережі та особисті контакти.
15. На рівні свідомості всі мають бути агентами змін, щоб здобути перемогу.
16. Монополізація державою інформаційного простору.
17. Інформаційна політика замінила реальність (не знаємо кількість загиблих тощо) + інформаційний вакуум + самоцензура.
18. Поява світового українства: упізнаваність українців по всьому світу («українці — бренд»).
19. Світове українство себе проявило: змінюється ставлення в Україні до людей за кордоном, які не є громадянами, але ідентифікують себе як українці.
20. Усвідомлення блага мобільності.
21. Поява феномену «двічі внутрішньо переміщених осіб» (2014 року й нині).

Мислення, ідентичність, культура

1. Стало більше української мови в публічному просторі. Більше людей зголошуються демонстративно перейти на українську, більше української мови у сфері обслуговування.
2. Мілітарна культура почала пронизувати дедалі глибші прошарки суспільства. Під «мілітарною культурою» ідеться про рольові моделі, володіння зброєю, практики та обізнаність щодо різних озброєнь.
3. Стало менше проросійської ідентичності. Українці навчилися кенселити російську культуру й експортувати цей кенселінг.
4. Оновився пантеон героїв. Повернення історичної пам’яті. Ідеться про те, що події російсько-української війни підняли з пам’яті архетипи, які раніше не були зрозумілі. Зокрема, нове прочитання отримали геройські вчинки українських вояків і діячів минулого.
5. Зросла підтримка проукраїнських церков, зокрема Православної церкви України (ПЦУ), знизилася до критичного рівня підтримка церкви, пов’язаної з москвою.
6. Голос культурних дієвців на Заході став суб’єктним. Нашим діячам є що сказати, і вони стали впевненіше говорити, але проблема перекладу деяких наших досвідів на мову зовнішніх авдиторій була і є.
7. Покращилася територіальна мобільність населення: відбулася велика зустріч українців з українцями. Багато людей відкрили для себе регіональні культурні пласти, соціальні групи та спосіб думання одне одного. Розпочалась суб’єктивізація українського Півдня та формування його ідентичності. Він відкрив себе для себе, а Україна почала його виокремлювати в собі.
8. Українці «розчаклували» свій образ західного інтелектуала. Фіксуємо кризу західної інтелектуальної думки. Інструментарій західного інтелектуала надто бідний для осмислення останніх подій в Україні.
9. Збільшився загальний запит на сенси. Тут ідеться про те, що зріс інтерес до тяглих речей, до історії, українці відкрили для себе силу концептуального думання. Так само як це зробили народи Заходу після Другої світової війни.
10. Є відчуття, що покращилися психологічна та медіаграмотність. Однак ця теза не має одностайної підтримки. Суспільна фрустрація щодо тих, хто виїхав за межі країни, а також тих, хто міг би, але зараз не там, де відбуваються воєнні дії.
11. Зменшився розрив між виникненням ідеї та її реалізацією — «нація doerів». Це бачиться як мікс двох почуттів: суб’єктності («я маю діяти») і невизначеності («завтра невідоме»).
12. Зростання особистої відповідальності перед суспільством.
13. З’являється нова форма культурного тексту — меми. Складні явища вчимося виражати в дуже простих формах.
14. Багато людей усвідомили себе українцями.
15. Зростання прихильності до НАТО. Українці стали почуватися європоцентричними, частиною західного клубу держав. Те саме сталося щодо України з боку інших держав.
16. Українці вивчають іноземні мови й інтенсивно ознайомлюються із західними досвідами та практиками.
17. Іноземці вивчають українську.
18. В українців значно зросло розуміння цінності свободи та демократії.
19. У суспільстві притупилися старі лінії суспільних розколів, але з’явилися нові: воювали — не воювали, виїхали — не виїхали, сприймають війну емпатично — закрилися від війни тощо.
20. У суспільстві відбулася легітимація колективної відповідальності (передусім щодо росіян, проте не лише). Українці пробують експортувати цю легітимацію за межі своєї країни. Зокрема, опонують думці, що винуватець у війні лише путін.
21. З’явилося відчуття тотальної й неуникної загрози. Немає безпечних місць. Ніхто не має гарантії безпеки. Реакційна культура (фіксування факту). Відбувається активне документування подій. Війна триває в режимі реального часу.
22. Сталася велика зустріч українців і Європи та світу (двоїсті впливи на європейську ідентичність українців: з одного боку, українці масовіше й глибше пізнали Європу, з іншого — розвінчали деякі міфи щодо Європи).
23. Фіксуються зміни почуття меншовартості українців перед Заходом. Щодо глибини та доконечності цієї зміни виникли дискусії.
24. Спостерігається велика суспільна травма (ефект залежатиме від того, коли і якою буде перемога).
25. Усвідомлення мови безпеки, характерної старшим поколінням («мирного неба», «доброї ночі» тощо). Усі ці слова дістали намацальний характер.
26. Українські події окреслили лінію поділу між добром і злом, чорним і білим. Українці самі себе й західний світ штовхають до вибору в межах цього поділу.
27. Зросло почуття окремішності / унікальності української політичної нації.
28. Відбувається зростання рівня толерантності до різних меншин (національні, ЛГБТ+, релігійні тощо) і політичних опонентів.
29. Спостерігаються два латентні паралельні процеси: тенденція до авторитаризації та посилення ролі центральної влади vs тенденція до хаотизації, урізноманітнення та мережевості знизу. Ці дві моди в суспільстві співіснують і перебувають у нестійкій рівновазі.
30. Ще ніколи турбота про тварин не була такою публічною та видимою, як нині.

Економіка

1. Прямий руйнівний вплив воєнних дій:

• зменшення промисловості Сходу (уражено два великі металургійні комбінати);
• втрата нафтопереробних заводів;
• знищення інфраструктури (транспорту, логістики) — це унеможливлює експорт;
• знищення житлового фонду;
• проблема збирання, зберігання й транспортування врожаю;
• збільшення випадків мародерства, контрабанди товарів;
• поява контрабанди людей.

2. Руйнівний вплив воєнних дій на фінансову систему:

• зменшення надходжень до державного й місцевих бюджетів;
• загроза неотримання валютного виторгу від агросектора, ІТ, роботи за кордоном;
• зростання інфляції, наслідок — різке збільшення облікової ставки;
• залежність державних фінансів від донорів;
• накопичення боргів державних компаній;
• зменшення доходів українців;
• затримка соціальних виплат;
• здорожчання фінансів для підприємств.

3. Руйнівний вплив воєнних дій на людський капітал:

• міграція робочої сили;
• зменшення доступної робочої сили;
• відплив студентів за кордон, як і молоді загалом;
• зменшення кількості робочої сили через мобілізацію, нестача вузьких спеціалістів, неможливість відновити бізнес через нестачу ключових працівників;
• зростання рівня безробіття;
• збільшення кількості людей без житла в приватній власності й без перспективи придбати в середньостроковому періоді;
• втрата людьми нерухомості як засобу накопичення;
• поява ризиків, пов’язаних з відтворенням людського капіталу.

4. Інші непрямі руйнівні фактори:

• зростання енергетичної вразливості;
• мілітаризація економіки;
• поява дефіциту палива, будівельних матеріалів тощо;
• ускладнення доступу до технологій.

5. Пов’язані негативні фактори:

• неспроможність / бездіяльність частини інституцій;
• політична залежність фінансування місцевих бюджетів;
• поява бізнесу на різниці курсів — «валютного туризму».

6. Стійкість економіки:

• стійкість державних компаній;
• стійкість банківської системи;
• порятунок ЗСУ завдяки тіньовій економіці;
• перекваліфікація людей і бізнесів;
• зростання ролі екосистем.

7. Структурні зміни:

• масова релокація ІТ за кордон;
• зміна балансу схід — захід: зміщення центру економічної активності;
• зміна логістичних / транспортних ланцюжків;
• розширення ринку військових товарів.

8. Урядові антикризові рішення:

• скасування певних податків і зборів, певних (капітальних) видатків;
• скасування митниці (митного контролю й мита);
• зміна системи бюджетних видатків;
• зупинення роботи Prozorro;
• зупинення відшкодування ПДВ;
• закриття частини реєстрів;
• пересвідчення уряду в неефективності цінового регулювання ринку (бензин) на практиці;
• неспрацювання податкової системи 2 %.

9. Позитивні наслідки:

• зміцнення горизонтальних зв’язків бізнесу з Європою;
• поява нових ніш, які раніше займали російські товари й послуги;
• зменшення політичної ваги олігархів унаслідок їхніх втрат;
• початок роботи PayPal в Україні;
• збільшення значення місцевих виробництв;
• поява нових можливостей захистити національних виробників;
• прокачування креативними індустріями навичок, які можна монетизувати;
• поява шансу для винахідників із прототипами.

Текст написано: 01.08.2022

Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 22.08.2022

Автор: Валерій Пекар, Михайло Винницький та інші

Літературна редакторка і коректорка: Тетяна Воробцова

Відповідальна редакторка: Юлія Мороз

Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак

Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі

Ukrainian (Latin)

Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian

Karta zmin v Ukrayini za ostanni 100+ dniv

Tsey dokument — produkt spil’noyi roboty uchasnykiv ta uchasnyts’ konferentsiyi «Uroky viyny i maybutnya vidbudova krayiny ta suspil’stva», shcho vidbulasya na spil’niy platformi NaUKMA y UKU 9 chervnya 2022 roku. Tse poperedniy vyklad spil’nykh napratsyuvan’ zadlya podal’shykh gruntovnykh obhovoren’, zokrema na nastupnykh konferentsiyakh.

Dokument za materialamy spil’noyi tvorchoyi roboty uchasnykiv ta uchasnyts’ konferentsiyi pidhotuvaly: Mychailo Wynnyckyj, Oksana Kulakovs’ka, Nadiya Kobylyak, Valeriy Pekar, Vitaliy Ruden’kyy. Takozh tvorchu robotu dopomahaly provodyty Kostyantyn Peresyedov, Kateryna Skorokhod, Anton Suslov.

Polityka y instytutsiyi derzhavnoyi vlady

1. Marhinalizatsiya ta zmenshennya vplyvu antyukrayins’kykh (prorosiys’kykh) syl — yak na rivni natsional’nomu / derzhavnomu (Verkhovna Rada Ukrayiny), tak i na rivni mistsevoho samovryaduvannya.
2. Bachymo na vsikh rivnyakh konsensus shchodo podal’shoyi intehratsiyi Ukrayiny v YeS.
3. Znyk osnovnyy suspil’nyy rozryv: mizh nibyto proukrayins’kym Zakhodom ta prorosiys’kym Skhodom, yakyy vyznachav politychnyy landshaft u krayini ostanni mayzhe dva desyatylittya.
4. Zminyvsya dyskurs shchodo Krymu: teper pivostriv obhovoryuyut’ u konteksti novoho poryadku dennoho, a same potreby deokupuvaty vsi okupovani terytoriyi u voyennyy sposib.
5. Detsentralizatsiya pidtverdyla efektyvnist’: bahato rishen’ shvydkoho reahuvannya ukhvalyuyut’ i zdiysnyuyut’ na rivni rehioniv.
6. Prote z’yavylasya y zahroza politychnoyi loyal’nosti yak chynnyka byudzhetnoho finansuvannya iz tsentru dlya orhaniv mistsevoyi vlady.
7. Pomitne skorochennya fokusu derzhavy na pevnykh sferakh na koryst’ fokusu na bezpetsi.
8. Zrostannya doviry do Zbroynykh syl Ukrayiny ta orhaniv mistsevoyi vlady.
9. Posylennya spivpratsi derzhavnykh instytutsiy i hromads’kykh initsiatyv, zokrema volonters’kykh initsiatyv, pov’yazanykh z rozv’yazannyam humanitarnykh pytan’.
10. Podil lyudey na tykh, khto lyubyt’ Ukrayinu ta ne lyubyt’ (Blazhenniyshyy Lyubomyr Huzar), — idet’sya ne pro stavlennya, a radshe pro konkretni diyi na koryst’ krayini.
11. Staly vydymymy spromozhnosti ta/abo nespromozhnosti orhaniv derzhavnoyi vlady, a takozh posylylosya rozuminnya funktsiy, yaki vykonuyut’ ostanni.
12. Zmenshennya tsyfrovoyi prozorosti derzhavnykh orhaniv (zakryttya reyestriv toshcho).
13. Posylennya ryzyku uzurpatsiyi vlady, yakyy vyrazhenyy u kil’kokh napryamkakh (dyv. dali).
14. Ataka na media: vybirkove zakryttya kanaliv.
15. Lehitymatsiya ruchnoho keruvannya v orhanakh derzhavnoyi vlady.
16. Znyzhennya roli parlamentu y uryadu z odnochasnym posylennyam Ofisu Prezydenta.
17. Mizhnarodna «sakralizatsiya» prezydenta (vidpovidno vybuduvana informatsiyna kampaniya).
18. Proaktyvna zovnishn’o-politychna rytoryka (zokrema, dobra robota Ministerstva zakordonnykh sprav).
19. Zayava na heopolitychnu sub’yektnist’.
20. Zayava na chlenstvo v YeS yak konkretna diya. Naslidok — otrymannya statusu kandydata v chleny YeS (onovleno pislya konferentsiyi).
21. Formuvannya zapytu na etychni mezhi polityky.
22. Posylennya instytutu reputatsiyi.
23. Posylennya dyskursu pro natsional’nu identychnist’.

Sotsial’ni vidnosyny y neformal’ni instytutsiyi (idet’sya pro zminy nepysanykh pravyl vzayemodiyi mizh lyud’my v suspil’stvi)

1. Zbil’shylasya mizhosobystisna dovira ta dovira do sektora bezpeky, ale ne obov’yazkovo do inshykh sektoriv vidpovidal’nosti derzhavy.
2. Suspil’ne vyznannya sektora bezpeky y oborony (tsinuyemo profesionalizm yoho predstavnykiv).
3. Zbil’shylosya bazhannya y real’ni diyi iz vzayemodopomohy indyvidiv u suspil’stvi.
4. Samodiyal’nist’ / aktyvizm.
5. Blahodiynytstvo — masove yavyshche.
6. Zmina stavlennya do znedolenykh.
7. Solidarnist’ shchodo identychnosti: buty ukrayintsem stalo universal’no pryvablyvym (zalyshayet’sya pytannya, chy tsya solidarnist’ tymchasova).
8. Usvidomlennya voroha: novi markery «sviy — chuzhyy».
9. Pryvlasnennya krayiny: zbil’shennya rivnya hromadyans’koyi svidomosti y sotsial’noyi vidpovidal’nosti.
10. Zbil’shennya zapytu na hendernu rivnist’.
11. Simeyni vyprobuvannya, pov’yazani z peremishchennyam y aktyvnistyu v Zbroynykh sylakh Ukrayiny.
12. Poyava Syl terytorial’noyi oborony.
13. Okrema rol’ ukrayintsiv za kordonom (ne lyshe yak zarobitchan).
14. Nyzova horyzontal’na dyplomatiya cherez sotsial’ni merezhi ta osobysti kontakty.
15. Na rivni svidomosti vsi mayut’ buty ahentamy zmin, shchob zdobuty peremohu.
16. Monopolizatsiya derzhavoyu informatsiynoho prostoru.
17. Informatsiyna polityka zaminyla real’nist’ (ne znayemo kil’kist’ zahyblykh toshcho) + informatsiynyy vakuum + samotsenzura.
18. Poyava svitovoho ukrayinstva: upiznavanist’ ukrayintsiv po vs’omu svitu («ukrayintsi — brend»).
19. Svitove ukrayinstvo sebe proyavylo: zminyuyet’sya stavlennya v Ukrayini do lyudey za kordonom, yaki ne ye hromadyanamy, ale identyfikuyut’ sebe yak ukrayintsi.
20. Usvidomlennya blaha mobil’nosti.
21. Poyava fenomenu «dvichi vnutrishn’o peremishchenykh osib» (2014 roku y nyni).

Myslennya, identychnist’, kul’tura

1. Stalo bil’she ukrayins’koyi movy v publichnomu prostori. Bil’she lyudey zholoshuyut’sya demonstratyvno pereyty na ukrayins’ku, bil’she ukrayins’koyi movy u sferi obsluhovuvannya.
2. Militarna kul’tura pochala pronyzuvaty dedali hlybshi prosharky suspil’stva. Pid «militarnoyu kul’turoyu» idet’sya pro rol’ovi modeli, volodinnya zbroyeyu, praktyky ta obiznanist’ shchodo riznykh ozbroyen’.
3. Stalo menshe prorosiys’koyi identychnosti. Ukrayintsi navchylysya kenselyty rosiys’ku kul’turu y eksportuvaty tsey kenselinh.
4. Onovyvsya panteon heroyiv. Povernennya istorychnoyi pam’yati. Idet’sya pro te, shcho podiyi rosiys’ko-ukrayins’koyi viyny pidnyaly z pam’yati arkhetypy, yaki ranishe ne buly zrozumili. Zokrema, nove prochytannya otrymaly heroys’ki vchynky ukrayins’kykh voyakiv i diyachiv mynuloho.
5. Zrosla pidtrymka proukrayins’kykh tserkov, zokrema Pravoslavnoyi tserkvy Ukrayiny (PTsU), znyzylasya do krytychnoho rivnya pidtrymka tserkvy, pov’yazanoyi z moskvoyu.
6. Holos kul’turnykh diyevtsiv na Zakhodi stav sub’yektnym. Nashym diyacham ye shcho skazaty, i vony staly vpevnenishe hovoryty, ale problema perekladu deyakykh nashykh dosvidiv na movu zovnishnikh avdytoriy bula i ye.
7. Pokrashchylasya terytorial’na mobil’nist’ naselennya: vidbulasya velyka zustrich ukrayintsiv z ukrayintsyamy. Bahato lyudey vidkryly dlya sebe rehional’ni kul’turni plasty, sotsial’ni hrupy ta sposib dumannya odne odnoho. Rozpochalas’ sub’yektyvizatsiya ukrayins’koho Pivdnya ta formuvannya yoho identychnosti. Vin vidkryv sebe dlya sebe, a Ukrayina pochala yoho vyokremlyuvaty v sobi.
8. Ukrayintsi «rozchakluvaly» sviy obraz zakhidnoho intelektuala. Fiksuyemo kryzu zakhidnoyi intelektual’noyi dumky. Instrumentariy zakhidnoho intelektuala nadto bidnyy dlya osmyslennya ostannikh podiy v Ukrayini.
9. Zbil’shyvsya zahal’nyy zapyt na sensy. Tut idet’sya pro te, shcho zris interes do tyahlykh rechey, do istoriyi, ukrayintsi vidkryly dlya sebe sylu kontseptual’noho dumannya. Tak samo yak tse zrobyly narody Zakhodu pislya Druhoyi svitovoyi viyny.
10. Ye vidchuttya, shcho pokrashchylysya psykholohichna ta mediahramotnist’. Odnak tsya teza ne maye odnostaynoyi pidtrymky. Suspil’na frustratsiya shchodo tykh, khto vyyikhav za mezhi krayiny, a takozh tykh, khto mih by, ale zaraz ne tam, de vidbuvayut’sya voyenni diyi.
11. Zmenshyvsya rozryv mizh vynyknennyam ideyi ta yiyi realizatsiyeyu — «natsiya doeriv». Tse bachyt’sya yak miks dvokh pochuttiv: sub’yektnosti («ya mayu diyaty») i nevyznachenosti («zavtra nevidome»).
12. Zrostannya osobystoyi vidpovidal’nosti pered suspil’stvom.
13. Z’yavlyayet’sya nova forma kul’turnoho tekstu — memy. Skladni yavyshcha vchymosya vyrazhaty v duzhe prostykh formakh.
14. Bahato lyudey usvidomyly sebe ukrayintsyamy.
15. Zrostannya prykhyl’nosti do NATO. Ukrayintsi staly pochuvatysya yevropotsentrychnymy, chastynoyu zakhidnoho klubu derzhav. Te same stalosya shchodo Ukrayiny z boku inshykh derzhav.
16. Ukrayintsi vyvchayut’ inozemni movy y intensyvno oznayomlyuyut’sya iz zakhidnymy dosvidamy ta praktykamy.
17. Inozemtsi vyvchayut’ ukrayins’ku.
18. V ukrayintsiv znachno zroslo rozuminnya tsinnosti svobody ta demokratiyi.
19. U suspil’stvi prytupylysya stari liniyi suspil’nykh rozkoliv, ale z’yavylysya novi: voyuvaly — ne voyuvaly, vyyikhaly — ne vyyikhaly, spryymayut’ viynu empatychno — zakrylysya vid viyny toshcho.
20. U suspil’stvi vidbulasya lehitymatsiya kolektyvnoyi vidpovidal’nosti (peredusim shchodo rosiyan, prote ne lyshe). Ukrayintsi probuyut’ eksportuvaty tsyu lehitymatsiyu za mezhi svoyeyi krayiny. Zokrema, oponuyut’ dumtsi, shcho vynuvatets’ u viyni lyshe putin.
21. Z’yavylosya vidchuttya total’noyi y neunyknoyi zahrozy. Nemaye bezpechnykh mists’. Nikhto ne maye harantiyi bezpeky. Reaktsiyna kul’tura (fiksuvannya faktu). Vidbuvayet’sya aktyvne dokumentuvannya podiy. Viyna tryvaye v rezhymi real’noho chasu.
22. Stalasya velyka zustrich ukrayintsiv i Yevropy ta svitu (dvoyisti vplyvy na yevropeys’ku identychnist’ ukrayintsiv: z odnoho boku, ukrayintsi masovishe y hlybshe piznaly Yevropu, z inshoho — rozvinchaly deyaki mify shchodo Yevropy).
23. Fiksuyut’sya zminy pochuttya menshovartosti ukrayintsiv pered Zakhodom. Shchodo hlybyny ta dokonechnosti tsiyeyi zminy vynykly dyskusiyi.
24. Sposterihayet’sya velyka suspil’na travma (efekt zalezhatyme vid toho, koly i yakoyu bude peremoha).
25. Usvidomlennya movy bezpeky, kharakternoyi starshym pokolinnyam («myrnoho neba», «dobroyi nochi» toshcho). Usi tsi slova distaly namatsal’nyy kharakter.
26. Ukrayins’ki podiyi okreslyly liniyu podilu mizh dobrom i zlom, chornym i bilym. Ukrayintsi sami sebe y zakhidnyy svit shtovkhayut’ do vyboru v mezhakh ts’oho podilu.
27. Zroslo pochuttya okremishnosti / unikal’nosti ukrayins’koyi politychnoyi natsiyi.
28. Vidbuvayet’sya zrostannya rivnya tolerantnosti do riznykh menshyn (natsional’ni, LHBT+, relihiyni toshcho) i politychnykh oponentiv.
29. Sposterihayut’sya dva latentni paralel’ni protsesy: tendentsiya do avtorytaryzatsiyi ta posylennya roli tsentral’noyi vlady vs tendentsiya do khaotyzatsiyi, uriznomanitnennya ta merezhevosti znyzu. Tsi dvi mody v suspil’stvi spivisnuyut’ i perebuvayut’ u nestiykiy rivnovazi.
30. Shche nikoly turbota pro tvaryn ne bula takoyu publichnoyu ta vydymoyu, yak nyni.

Ekonomika

1. Pryamyy ruynivnyy vplyv voyennykh diy:

• zmenshennya promyslovosti Skhodu (urazheno dva velyki metalurhiyni kombinaty);
• vtrata naftopererobnykh zavodiv;
• znyshchennya infrastruktury (transportu, lohistyky) — tse unemozhlyvlyuye eksport;
• znyshchennya zhytlovoho fondu;
• problema zbyrannya, zberihannya y transportuvannya vrozhayu;
• zbil’shennya vypadkiv maroderstva, kontrabandy tovariv;
• poyava kontrabandy lyudey.

2. Ruynivnyy vplyv voyennykh diy na finansovu systemu:

• zmenshennya nadkhodzhen’ do derzhavnoho y mistsevykh byudzhetiv;
• zahroza neotrymannya valyutnoho vytorhu vid ahrosektora, IT, roboty za kordonom;
• zrostannya inflyatsiyi, naslidok — rizke zbil’shennya oblikovoyi stavky;
• zalezhnist’ derzhavnykh finansiv vid donoriv;
• nakopychennya borhiv derzhavnykh kompaniy;
• zmenshennya dokhodiv ukrayintsiv;
• zatrymka sotsial’nykh vyplat;
• zdorozhchannya finansiv dlya pidpryyemstv.

3. Ruynivnyy vplyv voyennykh diy na lyuds’kyy kapital:

• mihratsiya robochoyi syly;
• zmenshennya dostupnoyi robochoyi syly;
• vidplyv studentiv za kordon, yak i molodi zahalom;
• zmenshennya kil’kosti robochoyi syly cherez mobilizatsiyu, nestacha vuz’kykh spetsialistiv, nemozhlyvist’ vidnovyty biznes cherez nestachu klyuchovykh pratsivnykiv;
• zrostannya rivnya bezrobittya;
• zbil’shennya kil’kosti lyudey bez zhytla v pryvatniy vlasnosti y bez perspektyvy prydbaty v seredn’ostrokovomu periodi;
• vtrata lyud’my nerukhomosti yak zasobu nakopychennya;
• poyava ryzykiv, pov’yazanykh z vidtvorennyam lyuds’koho kapitalu.

4. Inshi nepryami ruynivni faktory:

• zrostannya enerhetychnoyi vrazlyvosti;
• militaryzatsiya ekonomiky;
• poyava defitsytu palyva, budivel’nykh materialiv toshcho;
• uskladnennya dostupu do tekhnolohiy.

5. Pov’yazani nehatyvni faktory:

• nespromozhnist’ / bezdiyal’nist’ chastyny instytutsiy;
• politychna zalezhnist’ finansuvannya mistsevykh byudzhetiv;
• poyava biznesu na riznytsi kursiv — «valyutnoho turyzmu».

6. Stiykist’ ekonomiky:

• stiykist’ derzhavnykh kompaniy;
• stiykist’ bankivs’koyi systemy;
• poryatunok ZSU zavdyaky tin’oviy ekonomitsi;
• perekvalifikatsiya lyudey i biznesiv;
• zrostannya roli ekosystem.

7. Strukturni zminy:

• masova relokatsiya IT za kordon;
• zmina balansu skhid — zakhid: zmishchennya tsentru ekonomichnoyi aktyvnosti;
• zmina lohistychnykh / transportnykh lantsyuzhkiv;
• rozshyrennya rynku viys’kovykh tovariv.

8. Uryadovi antykryzovi rishennya:

• skasuvannya pevnykh podatkiv i zboriv, pevnykh (kapital’nykh) vydatkiv;
• skasuvannya mytnytsi (mytnoho kontrolyu y myta);
• zmina systemy byudzhetnykh vydatkiv;
• zupynennya roboty Prozorro;
• zupynennya vidshkoduvannya PDV;
• zakryttya chastyny reyestriv;
• peresvidchennya uryadu v neefektyvnosti tsinovoho rehulyuvannya rynku (benzyn) na praktytsi;
• nespratsyuvannya podatkovoyi systemy 2 %.

9. Pozytyvni naslidky:

• zmitsnennya horyzontal’nykh zv’yazkiv biznesu z Yevropoyu;
• poyava novykh nish, yaki ranishe zaymaly rosiys’ki tovary y posluhy;
• zmenshennya politychnoyi vahy oliharkhiv unaslidok yikhnikh vtrat;
• pochatok roboty PayPal v Ukrayini;
• zbil’shennya znachennya mistsevykh vyrobnytstv;
• poyava novykh mozhlyvostey zakhystyty natsional’nykh vyrobnykiv;
• prokachuvannya kreatyvnymy industriyamy navychok, yaki mozhna monetyzuvaty;
• poyava shansu dlya vynakhidnykiv iz prototypamy.