English
The Feeling That Your Country Today Is a Capacity for the Impossible
Independence is also co-dependence. Non-loneliness. The feeling of a big living network. The feeling that all you do is continue what your fellow citizens do, and that your cause also has support and is continued. The feeling that your country is the depth of the past, the strength of friendship in the present, as well as an indisputable future. That your country will save you because it is strong and powerful — but at the same time that you have to take care of it yourself because it is an infant who needs daily care. An old man, a friend and an infant, three in one. The agonizing pain and indebtedness to those who have left us. Gratitude to those who are defending us. The feeling that your country today is a capacity for the impossible. And that we do not yet know what to expect of ourselves (in a good sense). Thank you all for the fact that we are, have been and will be.
Written on: 24.08.2022
First published within “Wars. Ukrainians. Humanity” on: 27.10.2022
Author: Volodymyr Yermolenko
Translator (from Ukrainian to English): Halyna Bezukh
Illustrator: Nastia Haidaienko
Copy Editor: Yuliia Moroz
Proofreader: Tetiana Vorobtsova
Content Editors: Maryna Korchaka, Natalia Babalyk, Oleksii Pryimak
Programme Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv-Slavitski
Original language: Ukrainian
Translation language: English
Українська (Cyrillic)
Почуття, що твоя країна сьогодні — це спроможність до неможливого
Незалежність — це також співзалежність. Несамотність. Почуття великого живого ланцюжка. Почуття того, що все, що ти робиш, — продовження того, що роблять твої співгромадян(к)и, і що у твоєї справи також є підтримка й продовження. Почуття, що твоя країна — глибина минулого, міцність дружби в теперішньому, а також беззаперечне майбутнє. Що твоя країна тебе врятує, бо вона сильна й міцна, але водночас ти сам маєш про неї дбати, бо вона немовля, яке потребує щоденної турботи. Старець, друг і немовля — три в одному. Почуття шаленого болю й боргу перед тими, хто пішов від нас. Вдячності перед тими, хто нас захищає. Почуття, що твоя країна сьогодні — це спроможність до неможливого. І що ми самі ще не знаємо, чого від себе (у хорошому сенсі) очікувати. Дякую вам усім, що ми є, були й будемо.
Текст написано: 24.08.2022
Вперше опубліковано в програмі Wars. Ukrainians. Humanity: 27.10.2022
Автор: Володимир Єрмоленко
Ілюстраторка: Настя Гайдаєнко
Літературна редакторка і коректорка: Тетяна Воробцова
Відповідальна редакторка: Юлія Мороз
Контент-редактори: Марина Корчака, Наталія Бабалик, Олексій Приймак
Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі
Ukrainian (Latin)
Transliteration: the BGN/PCGN 1965 System for Ukrainian
Pochuttya, shcho tvoya krayina s’ohodni — tse spromozhnist’ do nemozhlyvoho
Nezalezhnist’ — tse takozh spivzalezhnist’. Nesamotnist’. Pochuttya velykoho zhyvoho lantsyuzhka. Pochuttya toho, shcho vse, shcho ty robysh, — prodovzhennya toho, shcho roblyat’ tvoyi spivhromadyan(k)y, i shcho u tvoyeyi spravy takozh ye pidtrymka y prodovzhennya. Pochuttya, shcho tvoya krayina — hlybyna mynuloho, mitsnist’ druzhby v teperishn’omu, a takozh bezzaperechne maybutnye. Shcho tvoya krayina tebe vryatuye, bo vona syl’na y mitsna, ale vodnochas ty sam mayesh pro neyi dbaty, bo vona nemovlya, yake potrebuye shchodennoyi turboty. Starets’, druh i nemovlya — try v odnomu. Pochuttya shalenoho bolyu y borhu pered tymy, khto pishov vid nas. Vdyachnosti pered tymy, khto nas zakhyshchaye. Pochuttya, shcho tvoya krayina s’ohodni — tse spromozhnist’ do nemozhlyvoho. I shcho my sami shche ne znayemo, choho vid sebe (u khoroshomu sensi) ochikuvaty. Dyakuyu vam usim, shcho my ye, buly y budemo.
