“We’ve been through such horrors that we are no longer afraid,” says Olena from the village of Lukianivka, 75 km away from Kyiv, which was under occupation for three weeks.
We hear/feel similar statements in different villages and different regions.
Maybe it’s an illusion and a delusion — or maybe it’s true that our people who have been through hell (or purgatory) have become stronger for a few lives ahead.
And they really discover in themselves the capacity for the impossible in various manifestations.
Author: Volodymyr Yermolenko, Ukrainian philosopher, writer, translator
Translator: Halyna Bezukh
Illustrator: Nastia Haidaienko
Content Editor: Maryna Korchaka
Program Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv Slavitski
«Ми вже через таке пройшли, що нам уже нічо не страшно»
«Ми вже через таке пройшли, що нам уже нічо не страшно», — каже нам Олена з села Лук’янівка, 75 км від Києва, яке було три тижні під окупацією.
Цю фразу, в різних їх варіаціях, ми чуємо / відчуваємо в різних селах і різних регіонах.
Можливо, це ілюзія і самоілюзія — а може, і справді люди наші, які пройшли через пекло (чи чистилище), стали сильнішими на кілька життів вперед.
І справді відкривають кожен / кожна у собі, в різних версіях, спроможність до неможливого.
