Rooted in Reality. War Quickly Turns You into a Witness

War quickly turns you into a witness. Into someone who crossed the rift of history. You can tell so much as a witness. But most often, you just lose the gift of talking. There might be no reason for talking. Or you might be incapable of choosing the right words. Or the right words might not exist in nature.

We are trying to tell our stories to each other. We listen to them; we share them. Sharing stories has become more important than sharing things. Words are now more important than money.

At this point, you realize what history is. History is what happens to you at the moment when you might stop existing. History is careful walking along the edge of an abyss of non-existence.

After all, history is always about life and death. About those who could die but jumped across the abyss. Or about those who jumped the abyss. Those who died for us.

During wartime, people do not just die. They always die for someone. Death is no longer a private affair. It brings not only sadness but also a commitment. It is always a beginning, not just the end.

During wartime, you understand: you did not die today because someone else died. Someone protected your life — with their own life. That’s why every death is a connection. Every death makes more of us. Every death enriches us with new names. We become overgrown with them, the names of our heroes.

We give these names to the trees and plants in our gardens. We want these names to take root. Take root in the skies.

Author: Volodymyr Yermolenko, Ukrainian philosopher, writer, translator

Translator: Hanna Leliv

Illustrator: Nastia Haidaienko

Content Editor: Maryna Korchaka

Program Directors: Julia Ovcharenko and Demyan Om Dyakiv Slavitski

 

 

КОРІННЯМ У РЕАЛЬНІСТЬ. Війна швидко перетворює тебе на свідка

Війна швидко перетворює тебе на свідка. На того, що пройшов через розлам історії. Коли ти свідок — ти можеш багато чого розповісти. Але найчастіше ти просто втрачаєш дар говорити. Бо приводу для розповіді може не бути. Або ти не зможеш знайти потрібні слова. Або потрібних слів не існує в природі.

Ми намагаємося розповідати один одному наші історії. Ми їх слухаємо, ми ними обмінюємося. Обмін історіями став важливішим обміну речей. Слова тепер — важливіші, ніж гроші.

У цю мить ти розумієш, що таке історія. Історія — це те, що стається з тобою в момент, коли ти можеш перестати бути. Історія — це тонке ходіння на межі з прірвою небуття.

Це, зрештою, завжди історія про життя і смерть. Про тих, хто міг померти, але стрибнув через прірву. Або про тих, хто стрибнув у прірву. Хто загинув за нас.

У війні люди помирають не просто так. Вони завжди помирають за когось. Жодна смерть уже не є приватною справою. Вона не лише засмучує — вона зобов’язує. Вона завжди є початком, а не лише кінцем.

У війні ти розумієш: сьогодні ти не помер через те, що хтось загинув. Хтось захистив твоє життя — життям своїм. І тому кожна смерть — це зв’язок. Кожна смерть нас примножує. Кожна смерть збагачує нас на імена. Ми обростаємо ними, іменами своїх героїв.

У своїх садах ми ці імена даємо своїм деревам і квітам. Ми хочемо, щоб ці імена пустили коріння. Коріння в небеса.

Автор: Володимир Єрмоленко, Український філософ, письменник, перекладач

Перекладачка: Ганна Лелів

Ілюстраторка: Настя Гайдаєнко

Контент-редакторка: Марина Корчака

Програмні директори: Юлія Овчаренко та Дем’ян Ом Дяків Славіцькі